Коммерциализация интеллектуальной собственности

структури на базі представництв у регіонах України [2, с. 9].

Загалом, на сучасному етапі для забезпечення дієздатності ринку інтелектуальної власності в Україні необхідно створити сприятливі умови кожному із його учасників для одержання ними вигоди при максимальній прозорості здійснення операцій щодо об’єктів інтелектуальної власності, у дотриманні чинного законодавства, правил чесної конкуренції та дієвій участі державних органів управління та контролю. Становлення ринку інтелектуальної власності та активізація винахідництва національних заявників дасть змогу говорити про підвищення науково-технічного потенціалу України, її технологічної конкурентоспроможності, інноваційної перспективності та інвестиційної привабливості національної економіки. Отже, в нинішніх умовах державна підтримка створення і ефективного використання ОІВ є важливим джерелом розвитку національної економіки, зростання творчого та науково-технічного потенціалу країни, розширення обсягів торгівлі та формування цивілізованого ринку інтелектуальної власності.  

Комерціалізація об,єктів інтелектуальної власності - рушійна сила економічного розвитку спиртової галузі 

Сьогоднішній світ розвивається в умовах жорсткої конкуренції на ринку наукомістких технологій, товарів і послуг, переходу провідних країн від індустріальних до постіндустріальних економік, формування локальних спільнот та глобального суспільства.

 Розвиток економіки, заснованої на інтелекті вимагає підготовки нового покоління дослідників і висококваліфікованих фахівців для забезпечення економіки країни конкурентноздатними науковими розробками і новітніми технологіями.  

За роки реформування економіки України вузівська і галузева науки потрапили до негативних факторів, які гальмують ефективний розвиток технічного і економічного прогресу країни, зокрема, це низька інноваційна сприятливість промисловості України, що проявляється в обмеженому попиті вітчизняних підприємств на наукові та науково-прикладні результати діяльності ВНЗ та НДІ і недостатнє бюджетне фінансування наукових досліджень і розробок; низька соціально-економічна привабливість роботи науковців в державних закладах; фізичне та моральне старіння переважної частини матеріально-технічної бази наукових установ.  

В результаті за даними Держкомстату за останні 10 років чисельність фахівців, які виконували наукові та науково-технічні роботи у вузівському секторі скоротилася більш, ніж на 60 % і прийняла загрозливий характер для інноваційного розвитку країни та її економічної незалежності

 

Практична реалізація стратегічного курсу промисловості на інноваційний розвиток, виведення її на сучасний науково-технічний рівень, притаманний економікам розвинених країн, стримується неадекватним відношенням держави до галузевої науки та її фінансового забезпечення. Ліквідація галузевих інноваційних фондів та обмеження бюджетного фінансування обумовили зменшення обсягів будівництва та впровадження інновацій в промисловість, занепад галузевих інститутів та руйнацію циклу „ідея – дослідження – розробка – трансфер технологій”.  

Основним завданням України при входженні до СОТ є забезпечення конкурентоспроможності вітчизняної промисловості, в тому числі і спиртової, яка є однією з найбільш енерго- та ресурсоємних.  

Підготовка України до вступу в СОТ і курс на інтеграцію з ЄС висвітлили низку складних проблем, успішне розв, язання яких можливе лише при переведенні підприємств промисловості на інноваційні засади розвитку. Саме тому у найближчій перспективі інноваційної діяльності має бути орієнтація на збільшення частки продукції зі значним ступенем доданої вартості – вітчизняних наукоємних високотехнологічних видів продукції.  

Вирішенню цього питання сприяє Указ Президента України № 606/2006 від 11. 06. 2006р. про введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України „Про стан науково-технологічної сфери та заходи щодо забезпечення інноваційного розвитку України”.  

Цим рішенням

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Похожие работы