Коммерциализация интеллектуальной собственности

звичайних матеріальних активів, а сама інтелектуальна власність може виступати як самостійний товар. Обсяг світової торгівлі ОІВ у 2006 році наблизився до 150 млрд. доларів США.

Величезний обсяг інтелектуальної власності в Україні ще не залучений до господарського обігу і є значним резервом економічного зростання вітчизняної промисловості, в тому числі і спиртової.

За оцінками фахівців розміри нематеріальних активів, не залучених до обороту в харчовій промисловості становлять 50-60 % від вартості матеріальних активів.

Таким чином залишається великий резерв для докапіталізації підприємств без істотних витрат з боку власника. В разі, коли завдання докапіталізації не ставиться, цей резерв доцільно використовувати для оптимізації оподаткування.

Керівники підприємств повинні приділяти постійну увагу проблемам нематеріальних активів. В разі, коли на підприємстві не зареєстровані права на інтелектуальну власність, це може зробити конкурент і пред, явити претензії у зв, язку із незаконним використанням ОІВ. В результаті за рішенням суду прийдеться відшкодовувати не тільки матеріальні втрати, а і моральні збитки власника ОІВ або зупинити виробництво продукції, виробленої з використанням ОІВ (Цивільний кодекс України, книга 4).

Досвід останніх років показав, що незаконне використання інтелектуальної власності є підґрунтям для такого небезпечного явища, як рейдерство. Залучення НМА до господарського обороту повинно стати стратегічним завданням сучасного підприємства.

Згідно з угодою TRIPS про торгівельні аспекти прав інтелектуальної власності нерезидентам в Україні забезпечуються рівні права на ринку нематеріальних активів

Отримуючи доступ до вітчизняних науково-технічних розробок такі фірми реєструють ОІВ і інвестують власний бізнес за рахунок ліцензійних платежів українських підприємств. Таке становище зменшує рефінансування вітчизняної науки.

Комерціалізація ОІВ дозволяє збільшити капіталізацію підприємства за рахунок залучення в оборот НМА, організувати безпеку бізнесу за рахунок недопущення встановлення прав конкурентів на ОІВ, оптимізувати оподаткування підприємства.

Кінцевим результатом інноваційної діяльності є впровадження досягнень науково-технічного прогресу у виробництво.

Ефективність такої діяльності залежить від ефективної співпраці науковців та виробничників, їх зацікавленості в кінцевому результаті.

Необхідно створити такі умови, які б стимулювали керівників підприємств залучати інтелектуальний капітал як вирішальний фактор економічного зростання підприємства.

Інтелектуальний капітал визначає конкурентоспроможність економічної системи і формується із двох складових. По-перше, це – нематеріальні активи – патенти, ліцензії, авторські права тощо. По-друге, це – сума технічних знань, навичок, творчих здібностей, виробничого досвіду, секретів виробництва та комерційної таємниці (НОУ-ХАУ), якими володіють працівники підприємства.

Об, єкти інтелектуальної власності стають привабливими для виробництва тільки тоді, коли вони готові до впровадження на даному виробництві з урахуванням його технічних і технологічних можливостей.

Основною умовою комерціалізації ОІВ є наявність відповідної нормативно-технічної документації – технічних умов, технологічних регламентів та інструкцій, рецептур, конструкторської документації, яка відноситься до ОІВ у формі НОУ-ХАУ і розробляється з урахуванням специфіки окремого підприємства або групи підприємств за участю провідних фахівців галузі.

Об, єднання патентів на винаходи та відповідної НТД являє собою пакет ОІВ, готовий до комерціалізації. Вартість такого пакету значно перевищує вартість самого винаходу і надає мотивацію творчої праці виробничників, стає суттєвим важелем прискорення економічного розвитку суспільства, працює на його економічну незалежність.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Похожие работы