Коммуникативная лингвистика

План

1. Поняття комунікативної лінвістики

2. Основні питання та базові категорії комунікативної лінгвістики

3. Взаємозв'язки з іншими галузями знання

4. Методи комунікативної лінгвістики


1. Поняття комунікативної лінвістики

Комунікативна лінгвістика — напрям сучасного мовознавства, який вивчає мовне спілкування, що складається з таких компонен­тів, як мовець, адресат, повідомлення, контекст, специфіка конта­кту та код (засоби) повідомлення,

Умовою успішної комунікації є бажання її учасни­ків спілкуватися (налаштованість на співпрацю); за відсутності такої кооперації виникає конфліктна ко­мунікативна поведінка. На думку американського ло­гіка Г. Грайса, успішна комунікація можлива за умо­ви дотримання чотирьох максимів: інформативності (висловлення повинно бути змістовним), істинності (говорити тільки правду), релевантности (говорити тільки те, що стосується справи), ясності, чіткості (го­ворити коротко і зрозуміло).

Однією з найпомітніших ознак сучасної проблемної ситуації (класифікаційної одиниці наукового знання) в лінгвістиці можна вважати бурхливий розвиток функціонально-комунікативних досліджень. У межах останніх органічно поєднується вивчення "власне" мовних процесів і різноманітних духовних, психологічних, соціальних та інших виявів людини, яка постійно "живе в мові".

Разом з тим ще повною мірою залишаються не окресленими розділи комунікативного напряму досліджень, його основні категорії, методи аналізу тощо

Зокрема, аспекти, пов'язані з мовним кодом процесу комунікації, є одними з найменш вивчених. До цього часу не вирішені проблеми категоріальної організації мовного матеріалу в процесах комунікації, оскільки категорії, опрацьовані з урахуванням сосюрівської дихотомії Мова і Мовлення, є недостатніми для опису модусу зовсім іншої природи, яким є Комунікація.

На наш погляд, такими категоріями можуть стати дискурс, мовленнєвий жанр і мовленнєвий акт. Незважаючи на те, що ці поняття прийшли в лінгвістику із різних наукових традицій, не всіма дослідниками сприймаються як співмірні, їхня комунікативна природа незаперечна, і саме це дозволяє розглядати їх як "претендентів" на ієрархічну категоризацію мовного коду в комунікації.

2. Основні питання та базові категорії комунікативної лінгвістики

  • загальні закони комунікації;
  • специфіка комунікації залежно від різних умов (соціальних, культурних тощо);
  • структура мови (мовний код) у процесах спілкування;
  • закономірності взаємодії мовних і позамовних засобів комунікації;
  • залежність організації мовного коду від позамовних явищ;
  • етапи і закономірності породження і сприйняття мовлення в різних комунікативних умовах;
  • причини комунікативних невдач;
  • методи дослідження мови і засобів інших семіотичних систем у процесах комунікації.

Комунікативна лінгвістика оперує такими поняттями та категоріями: комунікація, спілкування, інтеракція, трансакція, комунікативна дія, комунікативний акт, комунікативна діяльність, мовлення, мовленнєва діяльність, інформація, значення, комунікативна ситуація, комунікативна невдача, мова, мовний код, вербальні та невербальні засоби засоби спілкування, комунікативна інтенція, повідомлення, іллокутивна сила, перформатив, констатив, асерція, пресупозиція, комунікативний шум, комунікативний паспорт мовця тощо.

3. Взаємозв'язки з іншими галузями знання

Комунікативна лінгвістика пов'язана з філософією, логікою, семіотикою, соціологією, комунікативістикою, інформатикою, кібернетикою, психологією, культурологією, етнологією, етнографією, риторикою, когнітологією, теорією штучного інтелекту, а також з усіма розділами традиційного мовознавства та новітніми лінгвістичними напрямами.

4. Методи комунікативної лінгвістики

Семіотичний аналіз полягає в дослідженні різновидів комунікації

1 2