Компьютеризация внутреннего аудита
Комп’ютеризація внутрішнього аудиту
Внутрішній аудит на відміну від зовнішнього розглядається як внутрішня справа підприємства і тому здійснюється з урахуванням побажань і потреб його адміністрації. Такі потреби, як правило, зводяться до пошуку управлінських рішень щодо поліпшення фінансово-господарського стану підприємства і перевірки правильності відображення господарських операцій в облікових регістрах.
На підприємствах використовуються свої методи аналізу та оцінювання економічної ситуації. Також існує й своя думка про шляхи пошуку її поліпшення. Тому досить важко створити типову систему комп’ютеризації внутрішнього аудиту.
Складність полягає й у тому, що для управлінців різних підприємств специфічними є:
- головна мета і підпорядковані їй цілі, які вони ставлять, виконуючи свої функції;
- оціночні показники, вибрані для з’ясування дійсного стану справ;
- правила аналізу фінансової ситуації, а також оцінювання довіри до них;
- процедури формування шляхів виходу із ситуації, що склалася, та оцінювання довіри до отриманих варіантів прийняття управлінських рішень;
- методи оцінювання якості діючої системи обліку;
- об’єктивність оцінювання своїх дій за звітний період.
Зазначені особливості визначають склад функціональних задач, для автоматизованого розв’язування яких необхідно створювати комп’ютерні системи внутрішнього аудиту.
Виходячи з того, що основними функціями внутрішнього аудиту є контрольно-ревізійна та консультативно-прогнозна (див. рис. 1), функціональні задачі, які потрібно автоматизувати, можна розподілити на два комплекси:
- документація та консультування.
Як і при зовнішньому аудиті, комплекс задач Документація розв’язується з метою перевірки правильності відображення фінансово-господарських операцій у бухгалтерських документах і фінансовій звітності. Методи і технологія перевірки аналогічні тим, що використовуються при проведенні зовнішнього аудиту. Тому до цього комплексу можна віднести задачі, що розв’язуються в комплексах «Персонал» і «Звітність» комп’ютерної системи зовнішнього аудиту
Наприклад, внутрішній аудит звітності підприємства починається з логічної та обчислювальної перевірки фінансових звітів за попередній період. Далі перевіряється факт дотримання національних стандартів та інструкцій при складанні звітності і відповідність даних первинних документів даним фінансової звітності.
Оскільки основною частиною фінансової звітності є бухгалтерський баланс, увагу аудитора необхідно зосередити на перевірці вірогідності даних, які в ньому містяться. Джерелом інформації для здійснення перевірки є Головна книга, журнали-ордери, відомості за дебетом рахунків.
На основі інформації, що міститься в балансі, визначається фінансовий стан підприємства, тобто оцінюються:
- платоспроможність;
- ліквідність;
- прибутковість;
- ділова активність тощо.
Комплекс «Консультування» призначено для визначення напрямів подальшого розвитку підприємства на основі аудиту звітності. Він складається із таких задач, як:
- комплексне діагностування фінансового стану;
- діагностування прибутковості;
- діагностування майнового стану і т. ін.
Розв’язування кожної із зазначених задач передбачає формування діагнозу на двох рівнях: локальному і загальному. Локальне діагностування дає змогу виявити «вузькі» місця, а загальне — сформувати відповідні рекомендації для об’єкта в цілому.
У процесі проведення локального діагностування виявляються окремі фактори, які викликають погіршання економічного стану, а потім пропонуються шляхи або дії з його вдосконалення. Переваги цього рівня — відносна простота реалізації та наочність результатів.
Загальне діагностування виявляє причини незадовільного фінансового стану об’єкта, які на локальному