Конституционно-правовой статус СМИ

План

Вступ.  

Розділ 1. Поняття інформації, основні принципи інформаційних відносин в Україні 

Розділ 2. Види інформації та їх конституційно-правове регулювання.  

Розділ 3. Правовий статус друкованих та аудіовізуальних засобів масової інформації 

Розділ 4. Взаємовідносини держави і друкованих ЗМІ в Україні 

Висновок.  

Список використаної літератури.  


Вступ

Із проголошенням незалежності України в 1991 році розпочалась нова сторінка нашої історії, розбудова нової, демократичної держави. Розбудовуючи нове, правове суспільство, Україна конституційно за­безпечує своїм громадянам свободу слова, друку та інформації, діє послідовно й цивілізовано, узгоджуючи власну політику в цій сфері з європейськими та світовими стандартами (зокрема, запозичена французька модель законодавства про інформацію). За роки неза­лежності в Україні прийнято близько десятка законів, що регламенту­ють діяльність об'єктів інформаційних відносин. Друковані засоби ма­сової інформації (ЗМІ) законодавче оголошені вільними, а створення та фінансування державних органів чи посад для цензури масової інформації - заборонені. Держава гарантує економічну самостійність і забезпечує економічну підтримку діяльності засобів масової інфор­мації, запобігає зловживанню монопольним становищем на ринку з боку видавців та розповсюджувачів друкованої продукції.

Нове законодавство дало змогу лібералізувати офіційну проце­дуру заснування періодичних видань, завдяки чому швидко зросла їхня кількість, різноманітнішою стала структура вітчизняної преси. Окрім газет та журналів, засновниками яких виступають державні інституції, почали виходити видання комерційних структур, приват­них осіб

Чимало журналістських колективів відмовилося від влад­них опікунів і випускають незалежні часописи. А в електронному ефірі дістали "прописку" нові телерадіокомпанії, студії та редакції, що мають недержавний статус. Можна сказати, що інформаційна свобода стала прикметною ознакою нашого духовного життя. Поряд з цим, напевно, було б помилкою стверджувати, що з прийняттям численних законів у сфері інформації ми повністю позбулися всіх проблем у цій галузі. І одною з таких, фактично невирішених про­блем є, безумовно, проблема свободи слова.

Розділ 1. Поняття інформації, основні принципи інформаційних відносин в Україні

Побудувати демократичну, правову державу неможливо в закритому суспільстві. На сучасному етапі розвиток інформатизації соціуму визначає темпи його розвитку. Тому інформаційні відносини стають об'єктом правового регулювання і насамперед конституційного законодавства. Це підкреслює роль інформації для держави й суспільства. Виходячи з цих міркувань, є всі підстави вважати, що відносини щодо інформації, її збору, використання і поширення мають бути предметом як правової регламентації з боку конституційного права, так і науки конституційного права і навчальної дисципліни.

В Україні на сучасному етапі державотворення в умовах розбудови нової правової системи значно зростає роль засобів масової інформації (далі — ЗМІ), оскільки суспільне життя відбивається саме в масовій інформації, а на зміну техногенній цивілізації приходить інформаційна. З боку держави проявляється тенденція посилення уваги до конституційно-правового регулювання організації і діяльності ЗМІ, формування національного законодавства про інформацію та інформатизацію.

Це пов'язано насамперед з тим, що Україна як суверенна і незалежна держава входить у міжнародний і європейський правовий простір. Вступ України до Ради Європи на засадах повноправного членства і приєднання до Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини зумовлюють необхідність приведення українського законодавства

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13