Культура речи студентов

Культура мовлення студентів

Сьогодні надзвичайно актуальним є вивчення проблем ціннісних орієнтирів української молоді в європейському контексті з метою виявлення реальної картини всього, що відбувається з сучасною молоддю. Адже не секрет, що пройшли внутрішні трансформації українського суспільства, які спричинили суттєву зміну цінностей і відповідно ціннісних орієнтацій (змінилися стосунки між людьми: відчутні озлоблення, користолюбство, низька культура, байдужість, зневажання честі, совісті, зростання корумпованості, злочинності). Ці процеси не оминули й молодь, адже саме молодь є тим елементом, для якого найбільш складно у невизначеності формувати свою власну систему цінностей. Для різних категорій молоді існують свої уявлення про авторитети, норми поведінки, пріоритети. Особливо це помітно у ставленні молоді до мови свого народу, яка є універсальним засобом вираження внутрішнього світу індивіда, складовою загальнолюдських цінностей. Адже сьогодні доведено, що чим досконаліше особа володіє мовою, тим виразніше постає перед людьми як особистість [1]. Яким же є мовлення сучасного середньостатистичного студента? Більша частина студентів володіє навичками культури мовлення. Але все ж сьогодні під час занятьможна почути від студентів: Повторіть ше раз! (або Шо–шо?) замість: Повторіть, будь ласка, ще раз! А як зауваження одногрупникові звучить: Куда прьош? замість Зачекай, будь ласка, я тебе зараз пропущу. Студенти часто використовують не лише сленгові слова, а й жаргонну і, що взагалі неприпустимо для майбутнього випускника ВНЗ, – обстенну (позанормативну) лексику, яку польські мовознавці називають бридкою. Мабуть, ніхто не буде заперечувати, що через низьку культуру усного мовлення виявляються виразні ознаки бездуховності

Мовна неграмотність, невміння написати елементарний текст, перекласти його з української мови на російську чи навпаки чомусь перестали сприйматись як недолік. Культура мовлення всього нашого суспільства і культура мовлення студентів зокрема – це чи не найяскравіший показник стану їх моральності, духовності, культури взагалі. Словесний бруд, що заполонив їхнє мовлення, мовленнєвий примітивізм, вульгарщина – тривожні симптоми духовного нездоров’я народу (молоді з майбутньою вищою освітою зокрема). Спливають часи, а сленгова мовотворчість студентів не згасає. Вона лише дещо видозмінюється в лексиці, семантиці, оновлюється разом з науково-технічним прогресом чи духовним регресом. Мовлення деяких студентів у позааудиторному студентському, ширше – молодіжному середовищі дещо відрізняється від їх же мовлення в аудиторіях. Розмовляючи між собою, студенти часто використовують сленгізми, напр. : парнокопитні – ’студенти зооінженерного факультету’; бензопила – ’скальпель’; соковижималка, тертушка, овощерезка – ’факультет плодоовочівництва’; гнать бєса – ’говорити нісенітницю’; рвати когті, набирати обороти – ’переходити швидко з генетики на анатомію’; здати на шару – ’легко скласти іспит’; роздавити сливу –’випити горілки’; рубати хвости – ’відмовити в чомусь’; ганяти понти – ’поводити себе з викликом’;запороть бочину – ’зіпсувати якусь ситуацію’; пробити на ушняк – ’задуматися’; розслабить булки – ’відпочити’; торба з анатомії – ’важка незрозуміла тема’.

Поширення сленгу серед молоді самі студенти пояснюють тим, що саме мова арго допомагає їм яскравіше висловити свій емоційно-експресивний стан, напр. : про дівчину, яка подобається, говорять: “Он пішла Анабель”; про прихід нежданого гостя –прітопал, нарісовался; про довгий шлях (від корпусу № 1 до корпусу № 12), який потрібно подолати за перерву між парами (15 хвилин) – тернистий путь, дорога смерті; про помилку, допущену кимось – заліпуха, гонєво, брєд.

Лексика студентів особливо в останні роки тяжіє

1 2 3