Легкие металлические конструкции

Легкі металеві конструкції 

Впровадження легких металевих конструкцій (ЛМК) має органічні переваги перед традиційними сталевими та залізобетонними конструкціями. Перш за все це - комплексне збереження матеріалів, скорочення строків будівництва й інвестиційного циклу в цілому, економія енерговитрат при виробництві, транспортуванні та зведенні, що є особливо актуальним для України. Маса будівель з ЛМК у п'ять разів менша ніж залізобетонних, витрати металу у три рази нижчі; продуктивність праці у 1,5-2 рази вище, а термін будівництва скорочується на 30-60 % у порівнянні з традиційними металоконструкціями. Для перевезення ЛМК необхідно у 5-8 разів менше транспортних засобів, що суттєво знижує витрати пального. Галузь виробництва ЛМК за низкою характерних ознак наближається до машинобудування - будівлі придатні до механізованого і автоматизованого потокового виготовлення, комплектної поставки й ефективних методів монтажу, мають високі експлуатаційні, екологічні й естетичні показники.  

Світовий досвід дає підставу вважати, що належний розвиток галузі ЛМК дозволив би Україні забезпечити свої потреби у сучасних будівлях. Займаючи чільне місце серед провідних країн за виробництвом сталі (у 1987 р. на душу населення було випущено: Україна - 1097 кг, США - 572, ФРГ - 613, Японія - 813), наша країна значно відстає у виробництві ЛМК (відповідний рядок: 0,008, 0. 134, 0,171. 0,367 м2 ).  

Назріла необхідність оцінити стан галузі ЛМК, що залишилась нам у спадщину від СРСР, визначити її перспективи. Для вирішення цих завдань провідними фахівцями-металобудівниками у 1993 p. було розроблено Концепцію та комплексну Програму розвитку ЛМК в Україні до 2000 p. У цих документах подано систему пропозицій та заходів щодо стабілізації і зростання виробництва ЛМК, модернізації галузі в цілому та суміжних підприємств для досягнення світового рівня при виготовленні несучих і огороджу-вальних конструкцій та їх комплектуючих і на всіх етапах від архітектурно-інженерного задуму до готових будівель із ЛМК, їх оснащення обладнанням і експлуатації

Програмою передбачалося до 2000 p. збільшити загальну потужність виробництва ЛМК у 1,5 раза і довести випуск будівель до 4,5 млн. м2 за рік при значному зростанні випуску сільськогосподарських та цивільних будівель і збереженні обсягів випуску промислових будівель. Для порівняння нагадаємо, що постановою Ради міністрів СРСР№ 1119 1986 року встановлювалося значне підвищення виробництва ЛМК з досягненням до 2000 p. об'ємів 35-40 млн. м2 за рік. Частка України була істотною у цих планах (приблизно 10 %), але інфраструктура її індустрії ЛМК, що була сформована у 1975-85 pp. як доповнююча ланка до союзної (переважно російської), розвивалася однобічно, залежала від багатьох поставок і була орієнтована на будівлі переважно виробничого призначення.  

Для досягнення цілей, які декларовані Концепцією та Програмою, потрібні були б капіталовкладення з різних джерел у доларовому еквіваленті на суму 250-300 млн. Основні кошти необхідно було вкласти у модернізацію виробництв сировинної бази. На жаль, за минулі роки з часу схвалення цієї Програми сталося подальше падіння виробництва ЛМК. Підприємства-виготовлювачі змушені підвищувати вартість власних виробів часто за світовий рівень. У нас відсутні стабільні держзамовлення і платоспроможні споживачі, зростає конкуренція з боку іноземних фірм, які пропонують дешевшу продукцію з вищими споживчими, зокрема естетичними, якостями. Це призводить до подальшого падіння виробництва вітчизняних ЛМК.  

На сьогодні Україна зберегла виробничу базу

1 2 3 4 5 6

Похожие работы