Личностно-нравственные качества работника социальных служб

соціального працівника:

 – гуманістична спрямованість особистості (чесність, любов до людей, доброта, емпатія);

 – особиста і соціальна відповідальність (совість, об’єктивність, самокритичність);

 – почуття власної гідності та повага гідності інших людей (тактовність, уважність, спостережливість, терпимість, ввічливість);

 – готовність зрозуміти інших та прийти на допомогу (терпіння, комунікабельність, справедливість);

 – емоційна стійкість (витримка, самовладання, оптимізм, життєрадісність);

 – особиста адекватність та соціальна адаптивність (самооцінка, сила волі, прагнення до самовдосконалення, творче мислення).

 Основними особистісно-моральними якостями соціального працівника вважаються наступні риси.

 Чесність – уміння спеціаліста говорити правду, необхідні у великому й у малому.

 Совість – почуття і усвідомлення моральної відповідальності за свою поведінку і вчинки перед самим собою, перед навколишніми людьми, суспільством; моральні переконання, принципи, погляди особистості.

 Об'єктивність – неупередженість пізнання, відповідність його об'єктивній дійсності. Синонім істинності в науці, у моральних стосунках – правдивості.

 Справедливість – неупередженість, безсторонність, відповідність моральним і правовим нормам людських стосунків.

 Тактовність – почуття міри, вміння вибрати правильний підхід до кого-небудь, делікатність у поведінці, уміння особи вести себе належним чином, виявляючи повагу до інших і зберігаючи почуття власної гідності.

 Уважність і спостережливість – спрямованість і зосередженість на певних об'єктах при одночасному абстрагуванні від інших; дослідження предметів та явищ об'єктивної дійсності, який полягає в їх навмисному і цілеспрямованому сприйманні; необхідні соціальному працівнику у його щоденній практичній діяльності.

 Терпимість - здатність терпимо, поблажливо ставитися до чужих звичок, звичаїв, поглядів

 Витримка і самовладання - вияви вольових рис характеру людини, що полягає у здатності свідомо керувати власними почуттями, настроями і приводити їх у відповідність з конкретними життєвими ситуаціями.

 Самокритичність - вияв творчої активності людини, показник її ідейно-політичної і громадянської зрілості, відповідальності перед суспільством, колективом, своєю совістю.

 Адекватність самооцінки - судження людини про міру наявності у неї тих чи інших якостей, властивостей у співвідношенні їх з певним еталоном, зразком.

 Терпіння – необхідне у повсякденній діяльності, оскільки багато з клієнтів важкі у спілкуванні з вікових, емоційних та інших причин.

 Комунікабільність – здатність до спілкування з іншими людьми, товариськість. Не є природженою, формується в процесі життя і діяльності в соціальній групі (колективі).

 Сила волі необхідна соціальному працівнику у практичній діяльності для виконання об'єктивно необхідних дій, здатність не відступати перед перешкодами, що виникають у процесі діяльності, і доводити почату справу до кінця

 Емпатія (співпереживання) – розуміння відношень, почуттів, психічних станів іншої особи – досягнення емоційного стану, проникнення у переживання іншої людини.

 Творче мислення - невід'ємна характеристика соціального працівника, який у кожному конкретному випадку повинен приймати оптимальне рішення, враховуючи найменші нюанси справи, для досягти найвищого результату.

 Якості особистості соціального працівника багато в чому визначають успіх його взаємодії з клієнтом і є необхідною умовою його професійної придатності. Формування моральних якостей відбувається шляхом засвоєння духовних цінностей суспільства і професії, перетворення їх у процесі діяльності в

1 2 3

Похожие работы

Рефераты

Курсовые

Дипломные