Литература Просвещения

драматург пише першу свою віршовану трагедію "Дон Карлос" та елегію "Боги Греції". У ці роки Шйллер серйозно займається історією. Результатом цих історичних досліджень стали наукові праці — "Історія відпадіння Нідерландів від іспанського панування" (1788) та "Історія Тридцятилітньої війни" (1791 — 1793). Вони привернули увагу вченого світу, і його запрошують на посаду професора історії Єнського університету.

Другу частину свого життя Шиллер, як і Гете, провів у Веймарі. Тут він вивчає філософію Канта, пише низку статей з естетики. У Веймарі драматург зближується з Гете. Гете свою дружбу з Шиллером називав "новою весною". Ця дружба спричинилась до того, що Шиллер, ніби змагаючись з Гете, пише свої балади "Полікратів перстень", "Івікові журавлі", "Нурець".

На сцені Веймарського театру з величезним успіхом йде трагедія "Валленштейн" — трилогія, перейнята болісними роздумами про долю батьківщини. У 1800 —1802 рр. створюються романтичні трагедії "Марія Стюарт" та "Орлеанська діва". Але вершиною творчості Фрідріха Шиллера стала остання драма "Вільгельм Телль" (1804). 9 травня 1805 року видатного німецького драматурга не стало.

Творчість Ф.Шиллера відома у всьому світі. Ще наприкінці 30-х років минулого століття шиллерівські поезії з'являються в Україні у перекладах Й.Левицького. Згодом його твори перекладають Ю.Федькович та І.Франко, П.Куліш та Б.Грінченко. Почесне місце у репертуарі українських театрів займають кращі п'єси драматурга — "Розбійники", "Підступність і кохання", "Вільгельм Телль".

 

1 2 3 4

Похожие работы