Литература Возрождения

Зміст 

1 Ідейні основи літератури Відродження

1. 1 Гуманізм

1. 2 Повернення до античності

1. 3 Християнство

1. 4 Протестантизм

2 Естетика і поетика літератури Відродження

2. 1 Жанр утопії

2. 2 Стихійний сенсуалізм

2. 3 Розквіт мистецтва

2. 4 Трагізм

2. 5 Універсальність

3 Періоди літератури Відродження

3. 1 Італійське Відродження

3. 2 Французьке Відродження

3. 3 Німецьке та нідерландське Відродження

3. 4 Англійське Відродження

3. 5 Іспанське і португальське Відродження

4 Посилання

 

 

Вільям Шекспір

Літерату?ра Відро?дження (література Ренесансу) — це період в історії світової літератури, що охоплює 14-16 століття в Італії та кінець 15 — початок 17 століття в інших країнах Європи. Риси Відродження частково присутні і в літературах Сходу. Кінцем доби можна вважати 1616 рік — дату смерті Шекспіра і Сервантеса.

Першим назву "Відродження" або, французькою мовою, "Ренесанс" застосував у 16 столітті італійський історик мистецтва Джорджо Вазарі

Він прагнув підкреслити факт повернення образотворчого мистецтва тієї доби до античних взірців. Поступово назву "Відродження" поширили на всю культурно-історичну добу та її мистецтво.

Ідейні основи літератури Відродження

Гуманізм

Центрами ренесансної культури були молоді міста, де зароджувалися і розвивались якісно нові економічні відносини — буржуазні. Їх стимулювали хрестові походи, які тривали протягом двохсот років і потребували економічного забезпечення у надзвичайних масштабах. У містах утворився новий соціальний стан — бюргерство. Стала утверджуватися нова психологія життя, в основі якої лежала цінність земного буття, земного успіху і слави. Ця нова життєва психологія у своїх головних рисах збігалася з античною і суттєво відрізнялась від середньовічної, в основі якої був страх перед грішним земним життям.

У добу Відродження сформувалось нове розуміння людини та сенсу життя, суспільства і краси — гуманізм. Гуманісти почали розглядати світ, людину в ньому, красу не з теоцентричної, а з антропоцентричної точки зору. У середовищі гуманістів в Італії зародилась інтелігенція.

Повернення до античності

Відродження позначене захопленням літературою і культурою античності, що зумовлено схожими світоглядними основами цих епох. Першими популяризаторами усього римського, а потім і грецького стали в Італії Франческо Петрарка та Джованні Боккаччо. Вивчення античності й гуманістичний рух у цілому досягли свого піку у 15 столітті, коли в Італію стали переселятись із захопленої турками Візантії (1453) вчені. Вони принесли з собою знання грецької філософії (Платон), і літератури (Гомер). Серед гуманістів поруч з латинською мовою набула поширення грецька.

Християнство

Відродження не можна розглядати як механічну реставрацію античності і повну зневагу до духовного досвіду середніх віків. Треба говорити про історичний синтез античності і середньовіччя, який виразився у поєднанні античного життєлюбства з євангельською етикою духовно змістовного життя. Тому важко провести різку межу між кінцем середніх віків і початком Відродження. Найяскравіше цей

1 2 3 4 5

Похожие работы