Литературно-краеведческая Ривненщина эпохи независимости

населенням. Особливим завданням краєзнавства є вивчення природи, населення, господарства, історії та культури рідного краю з пізнавальною, науковою, навчальною і практичною метою.

“Енциклопедія українознавства” розрізняє два розуміння краєзнавства – у широкому і вузькому значеннях. У широкому – це “сукупність інформації про якусь країну з погляду географії, природи, історії, етнографії, народного господарства тощо (тобто краєзнавства)”.

У вужчому значенні, краєзнавством називається “вивчення якоїсь невеликої території з вищеподаних поглядів, звичайно, місцевими силами”. Таке розуміння вироблялось в Україні впродовж XX століття.

Предметом  історичного  краєзнавства  є  вивчення  загальних закономірностей  та конкретних особливостей історичного  та культурного розвитку  певного  населеного  пункту,  історико-географічного регіону, адміністративно-територіальної одиниці

 

1. 2. Проблематика історичного краєзнавства

Історія населення (відтворення населення та вплив на дані процеси соціальних і природних факторів; зміни в чисельності і розміщенні населення; дослідження станового і класового складу населення, національностей, змін професійного складу населення, його освітнього рівнів; дослідження впливів на населення демографічної політики, голоду, репресій, війн.

Вивчення народного господарства; питання формування місцевих і зовнішніх економічних зв’язків і їх центрів, напрямків торгових шляхів і транспорту.

Проблеми розвитку культури рідного краю; вивчення біографій і творчості діячів культури.


ІІ. Рівненщина в контексті історичного краєзнавства

2. 1. Дослідження історії Рівненщини – складова частина волинієзнавства

Складовою частиною волинієзнавства є дослідження історії Рівненщини.

Землі нашого краю –  українські. Входили до складу Київської Русі, Галицько-Волинського князівства, а згодом Великого Литовського, Речі Посполитої, Російської імперії. Лише у XX ст. . були у складі Польщі, Радянського Союзу (Радянської України), з 1991 р. – у незалежній Українській державі.

У грудні 1939 р. була утворена Рівненська область. Сучасна область об’єднує 16 адміністративних районів. Область нараховує за останнім переписом населення (2001 р. ) 11173,3 тис

жителів. Обласним центром є місто Рівне з 248,8 тис. мешканців.  За національною  ознакою  в  області  мешкає  95,9% українців, решта представники інших народів: росіяни, поляки, євреї тощо. Рівненщина відноситься до історичної Волині, великого історико-географічного, історико-етнографічного регіону, до якого входять сучасні області України: Волинська, Рівненська і частини Житомирської, Хмельницької, Тернопільської, Львівської.

 

2. 2. Відомі діячі науки, освіти, культури Рівненщини

Рівненщина – батьківщина багатьох відомих діячів науки, освіти, культури.

Міцним фортифікаційним ансамблем у часи середньовіччя були замкові споруди князів Острозьких у м. Острозі.   Цей український рід походив від турово-пінських удільних князів. У ХІV – на початку ХVІІ ст. Острозькі належали до найбільших землевласників  на Україні.

Засновником роду вважають Данила острозького. У 1341 р. він брав участь у повстанні проти польського  короля Казимира ІІІ Великого, який намагався захопити Волинь.   Почав будівництво замку в Острозі.

Як полководець відомий  Федір Острозький (1360-1446 рр. ). У 1410 р. його загони брали участь у битві під Грюнвальдом проти Тевтонського ордену, а  з 1422 р. по 1430 р. – у гуситських війнах на боці чеського народу проти німецького патриціату та Ватикану. Пізніше він прийняв постриг у Києво-Печерському монастирі. Після смерті визнаний святим.

1 2 3 4 5

Похожие работы