Литературно-краеведческая Ривненщина эпохи независимости

губернії А. Л. Андржейовського (1885-1868 рр. ).

З Рівненщиною пов’язані життя на наукова діяльність відомого українського історика–археолога, доктора історичних наук Ігора Кириловича Свєшнікова (1915-1995 рр. ). Дитячі роки майбутнього вченого пройшли в с. Хотин та м. Дубно, де він навчався в місцевій гімназії.   Як науковець Свєшніков досліджував пам’ятки мідного та бронзового віку на території краю, а з 1970 р. очолював археологічну експедицію на місці Берестецької битви 1651 року На початку 90-х рр. був керівником  археологічних досліджень на території Дубенської фортеці.

Визначний український вчений-флорист, ботанік-географ та систематик рослин, член-кореспондент АН СРСР (з 1928 р. ) та президент АН УРСР (1922-1928 рр. ) В. І. Липський (1863-1937 рр. ) народився у с. Самостріли (нині Корецький район). На честь вченого ботаніки світу назвали близько 45 видів рослин.

У Корці народився український живописець, автор серії акварельних пейзажів Волині О. С. Якимчук (1899-1970 рр. ).

У с. Свищів Млинівського району народився український поет, громадський діяч, борець за соціальне і національне визволення Данило Братковський (1643-1702 рр. ).

На Млинівщині, у с. Більче, в 1897 р. народився відомий український письменник, поет, літературний критик В. Л. Поліщук (1897-1937 рр. ).

Село Новосілки  Демидівського району – батьківщина академіка НАНУ, директора інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка, М. Г. Жулинського (1940 р

н. )  У 1958 р. він закінчив Боремельську середню школу, а в 1960 р. – Дубенське педагогічне училище. Вчителював у Дубровицькому районі. Автор численних літературно-критичних публікацій.

У 1906 році в  м. Сарни народився український письменник Б. Г. Швед (1906-1945 рр. ). У 1938 р. написав повість “Поліщуки”.   Загинув у бою під Варшавою.

У 1924 р. в Дубровиці народився відомий сучасний фізик, член Французької академії наук, професор кафедри Жоліо Кюрі у Вищій школі фізики і хімії в Парижі, почесний доктор Женевського університету Григорій Шарпак. У 1992 р. йому була присуджена Нобелевська премія.

У с. Великий Житин Рівненського району в 1934 р. народився сучасний український політичний діяч, перший Президент України (1991-1994 рр. ) Л. М. Кравчук.   З 1949 р. по 1953 р. навчався у Рівненському кооперативному технікумі.

Більшість біографій видатних людей досліджено саме на краєзнавчих матеріалах (документах, спогадах, сімейних архівах).

Висновок

Проблеми розвитку історичної науки про Україну в наш час поставлені у новому розумінні з позицій державних, моральних, політичних, багато в чому спираються на джерелознавчу базу, яка використовується недостатньо. Слід залучити архівні, сімейні, музейні, бібліотечні фонди та приватні зібрання.

Кожне історичне джерело, свідчення, дослідження, залучене до процесу пізнання, сприятиме збагаченню історичної науки і розуміння життя.

Визначною рисою історичного краєзнавства є джерелознавча спрямованість. Краєзнавчі дослідження базуються на дослідженні першоджерел і документів, фотографій, записах спогадів тощо. Саме краєзнавці-дослідники спілкуються з учасниками подій, фіксують історичні моменти, записують розповіді, свідчення. Після наукового аналізу ці матеріали стають безцінними історичними джерелами.

Саме з краєзнавчих досліджень складається першоісторія нашого народу. Тому так важливо мати розуміння специфіки краєзнавчих досліджень та їх важливість.

Історія Рівненщини є складовою частиною історії України.


Література

  1. Тронько П. Краєзнавство в Україні: здобутки і проблеми (до ІV
1 2 3 4 5

Похожие работы