Литературные художники Буковины

Михайло Миколайович Ткач 

Михайло Ткач народився 26 листопада 1932 року в селі Лукачани Кельменецького району Чернівецької області в селянській родині. У 1947 році закінчив семирічну школу, потім — Чернівецьке медучилище, у 1957 році — Чернівецький медичний інститут (з 1997 року перейменований в Буковинську державну медичну академію). В 1959 – 1961 роках навчався на Вищих літературних курсах при Літературному інституті ім. М. О. Горького в Москві.

Михайло Ткач — автор поетичних збірок "Йдемо на верховини" (1956), "На перевалі" (1957), "Житній вінок" (1961), "На смерекових вітрах" (1965), "Пристрасть" (1968), "Повернення" (1974), "Поворот землі" (1976), "Серед літа" та "Пісні" (1977), "Крок за обрій" та "Небо твоїх очей" (1982) та ін.

Автор сценаріїв художнього фільму "Серед літа", фільму-опери "Наймичка", повнометражних документальних фільмів "Леся Українка", "Радянська Україна", "Про дружбу співа Україна", короткометражних документальних фільмів.

За сценарій фільму "Радянська Україна" в 1973 році удостоєний Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка

В 1993 році удостоєний звання Заслужений діяч мистецтв України.

На вірші поета створено кілька десятків пісень. Найвідоміші з них: "Якщо любиш — кохай", "Зоряна ніч", "Ясени", "Марічка", "Сніг на зеленому листі", "На щастя, на долю", "Диво-сторона", "Коли нема того, що любиш", "Небеса очей твоїх". Ці пісні співав народ і кращі виконавці країни — Дмитро Гнатюк, Микола Кондратюк, Анатолій Мокренко. На вірш свого земляка Володимир Івасюк написав пісню "Серед літа".

Збірки поезій: 

  • «Йдемо на верховини» (1956),
  • «На перевалі» (1957),
  • «Житній вінок» (1961),
  • «На смерекових вітрах» (1965),
  • «Пристрасть» (1968),
  • «Повернення» (1974),
  • «Поворот землі» (1976),
  • «Хліб з добрих рук» (1981),
  • «Крок за обрій» (1982),
  • «Небо твоїх очей» (1982),
  • «Серед літа» (1995),
  • «Зазим'є» (1999).
  • Сценарії
  • фільму-опери «Наймичка»,
  • художнього фільму «Серед літа»,
  • документальних фільмів
  • «Леся Українка»,
  • «Про дружбу співа Україна»,
  • «Радянська Україна»,
  • «Україна, земля моїх предків».

Михайло Григорович Івасюк

Ти спи — на сторожі

Безмежна любов.

Знаний нині далеко за межами рідного краю, Михайло Григорович Івасюк народився 25 листопада 1917 року в старовинному буковинському містечку Кіцмань, де свого часу не раз бував Юрій Федькович, глибоко переконаний, що тут можна навчитися «народного духа», українського звичаю. В Кіцмані виростав, набираючись знань у чотирирічній початковій школі, Сидір Воробкевич, який згодом закликав плекати «рідну руську мову», розмовляти «своїм рідним словом». Там же на початку нашого століття викладав у гімназії українську мову й літературу Сильвестр Яричевський, котрий, до того ж, керував хором товариства «Боян» і був одним з найдіяльніших учасників першого на Буковині товариства «Січ». Для нього поет створив кілька січових пісень, в одній з яких мовилося: 

Як ту землю не любити,

Таж за нею серце гине,

Ах, для неї тільки жити,

Для вільної України!

Про С.  Яричевського Михайло Івасюк почув багато ще в дитинстві з уст свого батька Григорія Івановича,

1 2 3 4 5 6 7

Похожие работы