Литературные художники Буковины

Івасюк. Як він зазначив тоді, у віршах молодого поета «прослідковуються цікаві асоціативні зв’язки, які свідчать про свіже образне мислення. Автор не прагне до зовнішніх оздоб, його образна система, ритміка, інтонації часто-густо живляться фольклорними джерелами, а це надає поезії простоти, задушевності, наспівності». Згодом Михайло Григорович написав Вознюкові рекомендацію у Спілку письменників України.

Сьогодні Володимир Вознюк — відомий та визнаний поет. З плином часу його поезія не втратила свіжості, простоти й задушевності, надбавши до цього філософської глибини, гостроти зору й несподіваності погляду.

У своїй поезії «Замість реквієму» поет оспівав прагнення Назарія Яремчука віддати останню шану своєму другові Володимиру Івасюку.

Юрій Адальбертович Федькович
(1834-1888)
 

Юрій  Адальбертович Федькович - визначний український письменник і культурно-освітній діяч національного відродження українців Буковини.

Народився у с. Сторонець-Путилів на Буковині (тепер Путила - районний центр Чернівецької області) в сім'ї управителя поміщицьких маєтків, шляхтича за походженням Адальберта Гординського де Федьковича та Анни, вдови по священику Дашкевичу. Хлопця хрестили за латинським обрядом і дали йому два імені - Осип та Домінік. Пізніше, уже в зрілому віці (1863 р. ), він перейшов на православ'я і взяв собі ім'я Федькович, яке стало основним. Початкову освіту здобув приватним способом у домашніх умовах. У 1846-1848 рр. навчався у німецькій нижчій реальній школі в Чернівцях. У 1849-1852 рр. вивчав землемірську та аптекарську справи в Молдавії (Ясси, Нямц). З 1852 до 1863 року служив у австрійській армії, мав чин лейтенанта. У 1859 р. брав участь в австро-італо-французькій війні, у зв'язку з цим перебував у Північній Італії (Трієст, Венеція, Брешчія, Верона, Бергомо). У 1863 р. через хворобу очей залишив військову службу, оселився в рідному селі Сторонці-Путилові. У 1866 р. був обраний війтом (старостою) Сторонця-Путилова. У 1869-1872 рр. працював шкільним інспектором Вижницького повіту на Буковині, у 1872-1873 рр. - редактором популярних книжок у товаристві "Просвіта" у Львові

З 1876 до останніх днів свого життя жив і працював у Чернівцях. З 1885 р. до початку січня 1888 р. редагував першу на Буковині українську газету - "Буковина". Помер 11 січня 1888 р. Похований у Чернівцях.

Ю. Федькович - поет, прозаїк, драматург, публіцист. Перші твори (вірші, оповідання) написав німецькою мовою. Рідною мовою став писати у 1859 р. У 1861 р. (в додатку до брошури А. Кобилянського "Слово на слово до редактора "Слова") опубліковані його перші українські вірші. У 1862 р. вийшла збірка "Поезії Іосифа Федьковича", у 1867-1868 рр. - три випуски "Поезій", у 1877 р. - збірка "Дикі думи". Численні поетичні твори письменника друкувалися у західноукраїнській пресі свого часу ("Вечорниці", "Нива", "Правда", "Буковина" та ін. ). Більша частина поетичного доробку Ю. Федьковича стосується жовнірської теми, має виразне антимілітаристське спрямування. У поемі "Лук'ян Кобилиця" поет гостро виступив проти соціального і національного гноблення українського народу, у багатьох віршах висловив любов до України, віру в її кращу долю. Ю. Федькович створив високі зразки інтимної лірики. Він залишив по собі і дві збірки німецькомовних віршів "Gedichte" (1865) та "Am Tscheremusch"(1882). Ю. Федькович - автор низки прозових творів (оповідань з народного гуцульського життя та казок). З драматичних

1 2 3 4 5 6 7

Похожие работы