Человеческие потребности и их особенности. Альтернативность ресурсов и проблема экономического выбора

і продавця перетинаються у ціні певного блага, однак інтерес першого полягає у її зниженні, а другого – у зростанні. Інтерес виробника знаходиться у зростанні доходу від реалізації благ, які він виробляє, інтерес споживача – у зниженні витрат на придбання благ та їх кількості.

Уся сукупність потреб впливає на виробництво, кількість і номенклатуру створених у ньому благ. Це зумовлює зміни у виробництві, адже потреби мінливі, старі змінюються новими, тобто потреби зумовлюють зміни у вироб­ництві. Але не лише потреби впливають на виробництво, останнє породжує усе нові і нові потреби (зокрема, тільки після появи холодильника чи пральної машини у виробництві у них з’явилася масова потреба).

Отже, потреби зумовлюють розширення виробництва та зміни у його змі­сті, а виробництво – розширення (зростання) потреб. Так відбувається еконо­мічний розвиток: потреби та виробництво «підштовхують» одне одного у сво­єму поступальному русі.

В економіці діє закон безмежного зростання потреб.

Поскільки в економіці діє закон безмежного зростання потреб людей, то і виробництво зростатиме безмежно. Цим визначається роль потреб у вироб­ництві.

Головна властивість потреб – їх невтолимість і буквальна безмежність.

Невтолимість і буквальна безмежність властива будь-яким людським потребам – особистим чи колективним, фізіологічним чи соціальним, потребам домашніх господарств чи підприємств. Потреби невтолимі тому, що їх не можна задовольняти усі одразу, а безмежні тому, що з’являються усе нові й нові потреби, і так буде вічно, поки існуватиме людство, а люди завжди мати­муть потреби

Водночас, можливості у задоволенні потреб наштовхуються на обмеженість (рідкісність) виробничих ресурсів.  

Альтернативність ресурсів і проблема економічного вибору

Отже, найважливішою особливістю потреб людей є їх безмежне зростан­ня. Проте втамування потреб не може бути повним, адже виробничі ресурси, які є чинниками виробництва життєвих благ, рідкісні, або обмежені. Це озна­чає, що виробництво просто не в змозі забезпечити задоволення усіх потреб одразу, одночасно. Тому виникає проблема вибору тих потреб, які виробництво може задовольнити, використовуючи наявні обмежені ресурси.

Кожна окрема особа, сім’я, фірма, держава повинні вирішувати, які потре­би необхідно задовольнити насамперед. Одні й ті ж обмежені економічні ресур­си – праця, капітал, природні ресурси, підприємницькі здібності – можна вико­ристати у виробництві для створення життєвих благ, які задовольнятимуть різні потреби.

Це означає, що виробничі ресурси є альтернативними.

Альтернативність ресурсів полягає у тому, що одні й ті ж рідкісні ресур­си можна використовувати для створення різних господарських і споживчих благ.

Альтернативний характер ресурсів зумовлює існування проблеми еконо­мічного вибору.

Проблема економічного вибору існує тому, що завдяки обмеженості виро­бничих ресурсів виникає питання альтернативності їх використання і пошуку найкращого (найдоцільнішого) поєднання.

Людина здійснює свій економічний вибір, коли вирішує, на виробництво чого витратити свої обмежені ресурси: зокрема, що посадити на дачній ділянці (6 соток землі – дуже обмежений ресурс!) – полуницю, горох чи тюльпани, а якщо спробувати вирощувати все, то у якій пропорції; що купити на свій обме­жений грошовий дохід (це теж ресурс) – велосипед чи модну куртку. Дитина робить свій економічний вибір, коли на гроші, дані їй на купівлю зошита,

1 2 3 4

Похожие работы

Рефераты

Курсовые

Дипломные