Макроэкономическое прогнозирование и планирование

певними закономірностями, але відбувається за різними траєкторіями. Останнє обумовлено дією факторів, які впливають на функціонування народного господарства, їх інтенсивністю, можливістю виникнення інших чинників та умов у майбутньому.

Варіанти прогнозу:

песимістичний — відображає нижню межу можливого розвитку національної економіки (за домінування негативних факторів впливу);

оптимістичний — показує можливу верхню межу (за домінування позитивних факторів);

стриманий (середній) — окреслює найвірогіднішу траєкторію майбутнього розвитку.

Принцип цілеспрямованості — прогнозування розвитку конкретного об'єкта (національна економіка в цілому чи окремий її елемент) і визначення тенденцій та закономірностей його розвитку для вирішення конкретних народногосподарських завдань. Цілі прогнозування визначаються суспільними потребами, породженими певними соціально-економічними, політичними, демографічними, науково-технічними та іншими факторами.

Принцип рентабельності (ефективності) — визначення вартості аналітичної підготовки прогнозу та його результативності, врівноваження економії з ефективністю, якості зі своєчасністю. Прогноз має бути точним, повним і реальним. Важливим його правилом є: мінімізація вхідних даних за їх аналітичної значимості та максимізація вихідних даних.  

Основні функції макроекономічного прогнозування

Роль макроекономічного прогнозування виявляється через його функції

При цьому реалізуються такі завдання:

теоретико-пізнавальне: вивчення та аналіз розвитку національної економіки, передбачення змін у майбутньому;

практичне (управлінське) — можливість прийняття на основі інформації про розвиток об'єкта рішень щодо вдосконалення управління і господарювання.  

Науковий аналіз соціально-економічних та науково-технічних процесів і тенденцій розвитку національної економіки передбачає з'ясування вихідного рівня і найсуттєвіших проблем та факторів, виявлення тенденцій і закономірностей, що визначатимуть подальший її розвиток.

Етапи (стадії) наукового аналізу об'єкта прогнозування:

Ретроспекція — дослідження історії розвитку об'єкта прогнозування для забезпечення його систематизованого опису:

визначення джерел прогнозної інформації;

збирання, зберігання й обробка інформації;

з'ясування й уточнення кількісних та якісних характеристик об'єкта прогнозування, методів виміру і представлення інформації.

Діагноз — визначення нинішнього стану об'єкта прогнозування (науковий опис основних характерних ознак):

аналіз об'єкта прогнозування, що становить основу прогнозної моделі;

розробка моделі прогнозування;

вибір адекватного методу прогнозування.

Проспекція — розробка самого прогнозу (за даними діагнозу складається прогноз розвитку національної економіки):

верифікація (оцінка достовірності, точності та обґрунтованості прогнозу);

синтез (систематизація окремих прогнозів);

оцінка повноти інформації, уточнення;

коригування прогнозної моделі відповідно до нової інформації, що надходить.

Оцінка об'єкта прогнозування на основі вибраних альтернатив — реалізація принципу багатоваріантності: розробка кількох варіантів майбутнього розвитку, їхній аналіз і порівняння за певними критеріями (мінімізація витрат, максимізація результату, часовий критерій, політичні, зовнішньоекономічні фактори тощо). Для оцінки враховуються два аспекти: детермінованості (обмеженості) й невизначеності (ймовірного розвитку в разі можливої дії невідомих факторів).

Підготовка рекомендацій для прийняття адекватних управлінських рішень — формування макроекономічного прогнозу передбачає розробку відповідних рекомендацій і пропозицій щодо набору і характеру конкретних заходів державного впливу (обґрунтування напрямків соціально-економічного розвитку, форм, методів та інструментів державного регулювання економіки для урядових структур).

Оцінка можливих наслідків прийнятих рішень —

1 2 3 4 5 6

Похожие работы