Мария Васильевна Матиос

Марія Василівна Матіос — українська письменниця (поет, прозаїк, публіцист).

Марія Матіос народилася 19 грудня 1959 року в селі Розтоки на Буковині у родині гуцулів.

Перші вірші надрукувала у 15 років.

Випускниця філологічного факультету Чернівецького університету, була серед тих, хто згодом домігся присвоєння навчальному закладу імені «буковинського соловейка» — поета Юрія Федьковича.

1992 — дебютувала у журналі «Київ», опублікувавши новелу «Юр'яна і Довгопол».

Протягом близько 10 років займалась журналістикою. 8 із них була редактором газети на машинобудівному заводі імені Дзержинського в Чернівцях. Керувала Чернівецькою обласною організацією Національної спілки письменників України, займалась видавничою справою, була одним із засновників науково-літературного«Буковинського журналу».

З листопаді 2005 р. до 17 вересня 2010 р. працювала заступником голови Комітету з Національної премії України ім. Тараса Шевченка (перед цим також працювала в цьому Комітеті з 2003 р. ). За цей час змінилися 4 голови Комітету. Була звільнена з посади заступника голови Комітету у зв'язку з указом Президента від 12 липня2010 року, яким затверджено новий персональний склад Комітету. Рішення про своє звільнення не визнала за законне і з листопада 2010 р

судиться з Комітетом з Національної премії України ім. Т. Шевченка та його новим головою Борисом Олійником. Після того, як в Окружному адміністративному суді Києва Марії Матіос повністю відмовили в її позові, вона заявила про готовність обстоювати свої права в «міжнародних інстанціях».

12 січня 2011 року Марія Матіос звернулася з відкритим листом до Генерального прокурора України, заявивши про переслідування її з боку силових структур та спробу вилучити її книгу "Вирвані сторінки з автобіографії" з книгарень. На захист Матіос виступив із зверненням Арсеній Яценюк.

Державний службовець 2-ї категорії III рангу).

Живе в Києві.

Заміжня, має сина.

Дослідила свій родовід до 1790 року.

Цікавиться психологією, етнографією, городництвом та квітникарством.

У 2011 входить до складу журі літературного конкурсу "Юне слово". [2]

Творчість 

Марія Матіос має некоронований титул «найбільш плідної письменниці України».

Критика її називає як не «чортиком, що вискочив із табакерки», то «грант-дамою української літератури».

Збірки віршів:

  • «З трави і листя» (1982)
  • «Вогонь живиці» (1986)
  • «Сад нетерпіння» (1994)
  • «Десять дек морозної води» (1995)
  • «Жіночий аркан» (2001)
  • «Жіночий аркан у саду нетерпіння» (2007)

Найбільшу популярність здобули її прозові твори:

  • «Нація» (2001)
  • «Життя коротке» (2001)
  • «Бульварний роман» (2003)
  • ««Фуршет» від Марії Матіос» (2003)
  • «Солодка Даруся» (2004)
  • «Щоденник страченої» (2005)
  • «Містер і місіс Ю в країні укрів» (2006)
  • «Нація. Одкровення. » (2006)
  • «Щоденник страченої» (2007)
  • «Майже ніколи не навпаки» (2007)
  • «Москалиця; Мама Мариця — дружина Христофора Колумба» - видавництво «Піраміда» (2008)
  • «Кулінарні фіґлі» (2009)
  • «Чотири пори життя» (2009)
  • «Вирвані сторінки з автобіографії» (2010)
  • «Армагедон уже відбувся» (2011) [3]

Твори письменниці перекладені сербською, румунською,

1 2 3 4 5 6 7

Похожие работы