МАТЕРИАЛЬНО-БЫТОВОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ И МЕДИЦИНСКОЕ ОБСЛУЖИВАНИЕ ОСУЖДЕННЫХ

статтю та віком.

Нині діють такі норми забезпечення засуджених речовим майном:

• № 1 — для засуджених чоловіків, які відбувають покарання у ВТК усіх видів режиму;

• № 2 — для засуджених (чоловіків і жінок), які відбувають покарання в тюрмах, а також для осіб, які утримуються в СІЗО;

• № 3 — для засуджених жінок, які відбувають покарання у виправно-трудових колоніях;

• № 4 — для осіб, які утримуються в ЛТП;

• № 5 — відпускаються матеріали для ремонту одягу та взуття засуджених.

Особливо небезпечні рецидивісти в колоніях особливого режиму речовим майном забезпечуються на загальних підставах за нормою N° 1, але предмети верхнього одягу для них виготовляються з тканини зі смугами чорного та сірого кольорів завширшки 7 см. Головний убір вони носять у формі ковпака.

Постільні речі (простирадла, наволочки, рушник, ковдра) видаються засудженим безкоштовно. Засуджені, які відбувають покарання у виправно-трудових колоніях і тюрмах, відшкодовують вартість одягу (крім вартості спецодягу), білизни, взуття з нарахованого їм заробітку. У засуджених, які злісно ухиляються від суспільно корисної праці, вартість одягу, білизни та взуття відшкодовується з коштів, які є на їх особистих рахунках.

Засудженим неповнолітнім, інвалідам І та II груп, вагітним жінкам, жінкам, які мають дітей у будинках дитини при ВТУ, чоловікам, які не працюють, віком понад 60 років, жінкам віком понад 55 років, а також особам, звільненим від роботи через хворобу, одяг, білизна та взуття надаються безкоштовно (ст. 74 ВТК України).

Правове регулювання і організація медико-санітарного забезпечення осіб, позбавлених волі, випливають із конституційного права громадян України на охорону здоров'я та медичну допомогу

Правове регулювання здійснюється Виправно-трудовим кодексом України, законодавством про охорону здоров'я, нормативними актами Кабінету Міністрів України, Державного департаменту України з питань виконання покарань та нормативними актами Міністерства внутрішніх справ України, які ще не втратили чинності на цей час.

З метою реалізації медико-санітарного забезпечення засуджених у місцях позбавлення волі організовуються і діють лікувально-профілактичні заклади, а для лікування та утримання інфекційних хворих засуджених — ВТУ на правах лікувальних (ст. 76 ВТК України).

Лікувально-профілактична та санітарно-протиепідеміологічна робота в місцях позбавлення волі організовується і здійснюється згідно із законодавством про охорону здоров'я.

Порядок надання особам, позбавленим волі, медичної допомоги, організації та проведення санітарного нагляду, використання лікувальних і санітарно-профілактичних закладів системи охорони здоров'я і залучення до цього їх персоналу визначається Державним департаментом України з питань виконання покарань разом з Міністерством охорони здоров'я.

Організація роботи з медико-санітарного забезпечення та контроль за її станом здійснюються управлінням медичного та санітарно-епідеміологічного обслуговування спецконтингенту Державного департаменту України з питань виконання покарань та підпорядкованими йому відповідними відділами, відділеннями, групами медичного обслуговування спецконтингенту та контролю за санітарно-епідеміологічним станом управлінь Державного департаменту в АРК та областях.

Медико-санітарне забезпечення засуджених здійснюється створеними в кожній ВТУ медичними частинами, завдання яких — надавати медичну допомогу засудженим, здійснювати санітарний нагляд, здійснювати профілактичні, протиепідеміологічні заходи. До структури медико-санітарної частини входять, як правило, аптека, амбулаторії, стаціонар (лікарня) з діагностичною лабораторією, стоматологічним, терапевтичним та іншими кабінетами, інфекційний ізолятор та ін.

Медико-санітарне обслуговування починається з моменту приймання засудженого до ВТУ. Згідно з п. 4 § 13 Правил внутрішнього розпорядку

1 2 3 4 5 6 7 8

Похожие работы