Материнские платы

ЗМІСТ

Вступ

1. Принципи дії материнських плат

1. 1.  Системний набір

1. 2.  Швидка пам’ять (кеш)

1. 3.  BIOS

2. Різновиди материнських плат

3. Основні виробники материнських плат

4. Перспективи розвитку материнських плат

Висновки

Список використаних джерел

 

ВСТУП

На початку XXІ століття неможливо уявити собі життя без персонального комп'ютера. Комп'ютер міцно ввійшов у наше життя, ставши головним помічником людини. На сьогоднішній день у світі існує безліч комп'ютерів різних фірм, різних груп складності, призначення й поколінь.

Основною частиною будь-якої комп'ютерної системи є материнська (системна) плата з головним процесором і підтримуючими його мікросхемами. Функціонально материнську плату можна описати різним образом. Іноді така плата містить всю схему комп'ютера (одноплатна). На противагу одноплатним, у широко орієнтуючих комп'ютерах системна плата реалізує схему мінімальної конфігурації, інші функції реалізуються за допомогою численних додаткових плат. Всі компоненти з'єднуються шиною. У системній платі немає відеоадаптера, деяких видів пам'яті й засобів зв'язку з додатковими пристроями. Ці пристрої (плати розширення) додаються до системної плати шляхом приєднання до шини розширення, що є частиною системної плати

Однак, системна плата є не у всіх комп'ютерах. У деяких комп’ютерах елементи, які зазвичай встановлюються на системній платі, розташовані на окремих платах розширення, вставлених у рознімання системної плати - слоти розширення. У комп'ютерах такого типу плата з розніманнями називається об'єднавчою платою (backplane), а системні блоки подібної конструкції називаються об'єднавчими системними блоками.

Об'єднавча плата може бути пасивною й активною. На пасивній платі встановлюються рознімання шини та електричні схеми для обробки буферів і дискових накопичувачів. Всі інші компоненти розташовуються на одній або декількох платах розширення, що вставляють у рознімання об'єднавчої плати. Іноді вся схема розмішається на одній платі розширення, що називають системною, або материнською картою (mother card). Така системна карта є, по суті, системною платою, що вставляє в рознімання пасивної об'єднавчої плати. Системи такого типу рідко зустрічаються через дорожнечу високопродуктивних системних карт. Конструкції з об'єднавчою платою популярні в промисловості, де їх часто монтують у стійках. Такою же конструкцією відрізняються деякі потужні файли-сервери.

На активній об'єднавчій платі встановлений контролер шини. Звичайно на ній утримуються й інші компоненти. У більшості комп'ютерів на активній об'єднавчій платі розташовуються практично всі вузли звичайної системної плати, крім процесорного модуля.

Перша материнська плата була розроблена фірмою IBM, і показана в серпні 1981 року (PC-1). В 1983 році з'явився комп'ютер зі збільшеною системною платою (PC-2). Максимум, що могла підтримувати PC-1 без використання плат розширення – 64Кб пам'яті. PC-2 мала вже 256 Кб, але найбільш важливе розходження полягало в програмуванні двох плат. Системна плата PC-1 не могла без коректування підтримувати найбільш потужні пристрої розширення, таких, як жорсткий диск і поліпшені відеоадаптери.

1. Принципи дії материнських плат

Материнська плата (Motherboard) є основною платою комп'ютера, тому що саме на ній кріпляться всі комп'ютерні пристрої, наприклад, процесор, звукова карта

1 2 3 4 5 6 7 8

Похожие работы