Медицинская помощь и лечение льготных категорий граждан

будинків і шкіл-інтернатів;

–   особи, які навчаються в загальноосвітніх, професійних, навчально-виховних та вищих навчальних закладах (денна форма навчання);

–   особи, які перебувають у лікувально-профілактичних закладах на стаціонарному лікуванні, потребують протезно-ортопедичної допомоги і не мають групи інвалідності;

–   жінки, які потребують протезування молочних залоз.

Серед законів України, що є джерелом права соціального забезпечення, найвищу силу має Конституція України – Основний Закон нашої держави. Характеризуючи Конституцію України, необхідно відзначити, що вона є основою правової системи нашої держави. А це означає, що норми усіх галузей права мають бути зорієнтовані на неї і не можуть суперечити їй.

Право на охорону здоров’я (ст. 49 Конституції України) органічно пов’язане з правом на безпечне для життя і здоров’я довкілля (ст. 50). Як перше, так і друге спрямовані на захист найбільш цінного, що є для людини, – її здоров’я та самого життя. Право на охорону здоров’я держава забезпечує створенням мережі лікувальних закладів, вжиттям заходів щодо запобігання захворюванням. Медичне обслуговування у державних і комунальних закладах охорони здоров’я здійснюється безкоштовно.

Існує значна кількість указів, якими було затверджено документи програмного характеру, де визначені напрями реформування медичного забезпечення.

Література

1. Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р., зі змінами та доповненнями станом на 1 січня 2008 р.

2. П.Д.Пилипенко. Право соціального забезпечення. – Київ, 2008.

3. Основи конституційного права України: Підручник за ред. В.В.Копейчикова. – К.: Юрінком, 1997 р.

4. Синчук С.М. Соціальні пільги як вид соціального забезпечення // Проблеми державотворення і захисту прав людини в УКраїні6 Матеріали ХІ-ї регіональної наук.-практ. конф. – Л., 2003.

5. Сирота І.М. Пенсійне забезпечення в Україні. – К.: Юрінком Інтер. – 1996.

1 2 3 4 5

Похожие работы