Механизм взаимодействия источников европейского права
По-четверте, колізійно-правовий механізм Ради Європи та держав-учасниць повинен враховувати потенційні колізії та можливість їх розв’язання шляхом застосування принципу пріоритету загальновизнаних норм міжнародного права.
Що ж стосується механізму взаємодії джерел права Європейського Союзу та його держав-учасниць, то він базується насамперед на закріплених в установчих договорах принципах, доповнених та інтерпретованих актами вторинного права і практикою Суду ЄС. На відміну від загальних принципів права Євросоюзу принципи, що регулюють взаємодію європейського і національного права, є насамперед результатом правотворчості Суду ЄС і фактично виражають взаємовідносини між правом Співтовариств і правом держав-учасниць. До них належать: 1) принцип верховенства права Співтовариств щодо права держав-учасниць (у разі колізії переважаючу силу має норма ЄС); 2) принцип прямої дії права Співтовариств, який стосується установчих договорів; механізми взаємодії в межах другої і третьої "опор" не передбачають прямої дії, винятки становлять лише положення комунітарного права і прецеденти Суду Євросоюзу; 3) принцип інкорпорації норм права Співтовариств у національні правові системи. Саме це надає юридичної сили актам Співтовариств на території держав-учасниць і робить обов’язковим їх застосування національними судами. Як зазначено в Декларації про застосування правових актів Співтовариства (яка є додатком до Маастрихтського договору), суттєвою умовою правильного функціонування Співтовариства є вжиття державами-учасницями заходів щодо забезпечення застосування законодавства Співтовариств з тією ж ефективністю та суворістю, з якою застосовуються їх національні закони; 4) принцип юрисдикційної захищеності права співтовариств, який здійснюється Судом Євросоюзу та судом першої інстанції, а також відповідними установами держав-учасниць. Реалізація цього принципу підтверджує, що неухильне виконання приписів європейського права є спільною метою інститутів Співтовариств і Європейського Союзу та держав-учасниць.
На відміну від Ради Європи, наступним у правовому механізмі взаємодії права Євросоюзу та національного права є визначення сфер правового регулювання
Наявність сфери комунітарного права визначає межі правотворчості в Євросоюзі. Вона здійснюється як під безпосереднім впливом самих держав (у Раді), так і опосередкованим (у Комісії ЄС і Європарламенті). Чим більше той чи інший правовий акт зачіпає внутрішньодержавні сфери, тим більш відкритим є вплив держав. Іншими словами, діє принцип міждержавного співробітництва, який є основою системи стримувань і противаг.
На відміну від правового механізму Ради Європи, у правовому механізмі Євросоюзу перевагу надано не правовим стандартам, а безпосередньо заходам та способам правової інтеграції, за допомогою яких формуються єдині