Международное регулирование правоотношений при оказании правовой помощи

Порядок зносин судів, прокурорів, слідчих і органів дізнання з відповідними установами іноземних держав, а також порядок виконання взаємних доручень визначаються законодавством України і міжнародними договорами.

Основними процесуальними видами взаємодії в кримінальному судочинстві є:

- міжнародна правова допомога у кримінальних справах (у вузькому розумінні), тобто виконання (або надання допомоги в проведенні) процесуальних дій на території іноземної держави: проведення слідчих дій, вручення документів, передання предметів, надання документів і виконання інших процесуальних заходів (наприклад, надання допомоги в конфіскації майна);

- представництво і захист інтересів власних громадян на території іноземної держави;

- видача (екстрадиція) осіб, підозрюваних (звинувачених) у скоєнні злочинів;

- передання засуджених осіб;

- передання кримінального переслідування (кримінальної справи);

- виконання рішень у кримінальних справах (як правило, в частині, яка стосується цивільного позову).

Взаємодія держав у кримінальних справах може будуватися лише на діючих в міжнародному праві і національних правових системах розпорядженнях. Нині сформувалася така система чинних в Україні нормативно-правових актів, які регламентують питання, пов’язані зі взаємодією держав у галузі кримінальної юстиції:

- універсальні багатосторонні міжнародні договори з питань прав людини (які встановлюють міжнародні стандарти прав людини при здійсненні кримінального судочинства), зокрема Конвенція про захист прав людини та основних свобод;

- спеціальні багатосторонні міжнародні договори з питань боротьби з окремими видами правопорушень і злочинів, у яких питанням взаємодії держав із надання допомоги в розслідуванні вказаних злочинів присвячені окремі частини договору (наприклад, стст. 4 — 9 Конвенції ООН про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин від 19. 12. 88; стст. 6 — 8, 11 — 12 Конвенції про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки цивільної авіації, від 23. 09. 71 та інші договори);

- універсальні багатосторонні міжнародні договори з питань правової допомоги, серед яких можна назвати Конвенцію про правову допомогу і правові відносини в цивільних, сімейних і кримінальних справах, укладену державами — членами СНД в Мінську 22. 01. 93 (Мінська конвенція) (крім України, учасницями цієї конвенції є Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Казахстан, Молдова, Таджикистан, Туркменистан, Узбекистан, Грузія, Киргизстан і Російська Федерація);

- спеціальні багатосторонні міжнародні договори з питань кримінального судочинства (що регламентують окремі види взаємодії держав з питань кримінального судочинства) — Конвенція про видачу правопорушників (1957 р. ) і додаткові протоколи до неї; Конвенція про взаємну допомогу в кримінальних справах (1959 р

); Конвенція про передання провадження у кримінальних справах (1972 р. ); Конвенція ООН про відмивання, пошук, арешт і конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом (1990 р. ) і т. д. ;

- двосторонні договори України про правову допомогу і правові відносини в цивільних, сімейних і кримінальних справах;

- двосторонні договори колишнього СРСР про правову допомогу і правові відносини в цивільних, сімейних і кримінальних справах, у яких згідно із законом від 12. 09. 91 «Про правонаступництво України» (ст. 7), Віденською конвенцією про правонаступництво держав щодо договорів від 23. 08. 78, згідно з нотами України, направленими посольствам іноземних держав, Україна є правонаступником і в ній застосовуються положення цих міжнародних угод СРСР;

- консульські конвенції та угоди, що регламентують окремі питання взаємодії держав у галузі кримінального судочинства, наприклад стст. 15 — 17 Консульської конвенції між Україною і Республікою Болгарія від 24. 07. 96, які передбачають можливість ведення процесуальних дій

1 2 3 4 5 6

Похожие работы

Рефераты

Курсовые

Дипломные