Международный опыт учета запасов

Визначення терміну, запаси в різних країнах відрізняється, як за своїм звучанням, так і за економічним змістам.

Наприклад в США запаси – це активи, які призначені для продажу протягом даного звичайного ділового циклу або використовуються протягом одного виробничого циклу.

В нормативних документах Німеччини визначення терміну «запаси» не наводиться, однак під останніми розуміють предмети, призначені для короткострокового використання або перепродажу.

ВНСФЗ 2 «Запаси» під запасами розуміють активи, призначені для використання в ході звичайної господарської діяльності в процесі виробництва, для продажу, чи у формі матеріалів для споживання при поданні послуг.

Порівнюючи термін «запасів», наведений в МСФЗ 2 та П(С)БО 9, можна стверджувати, що термін, «запаси» за міжнародними та вітчизняними стандартами має аналогічний зміст.

Запаси підприємства у різних країнах об’єднуються в наступні групи (мал. 2. 4. 1. )

В міжнародній практиці основною метою обліку товарно-матеріальних запасів є правильне визначення прибутку. Це означає, що в бухгалтерському обліку точне визначення собівартості вибувших запасів має важливіше значення, ніж визначення вартості запасів на кінець звісного періоду.

Сама процедура визначення собівартості реалізованих запасів є наступною:

  1. За даними інвентаризації визначають фактичні залишки запасів на кінець період і відповідно до методу оцінювання визначають вартість такого залишку;
  2. Використовуючи формулу балансової ув’язки визначають собівартість реалізованих (вибувших) запасів;
  3. Визначається валовий прибуток (збиток) від реалізації запасів як різниця між виручного (доходом від реалізації) та собівартістю реалізованих запасів

Весь обліковий цикл запасів в Атла-Американській обліковій практиці відображається  в розрізі наступних станів:

  1. Придбання запасів;
  2. Витрачання запасів у виробництві;
  3. Реалізація готової продукції або товарів.

Важливою передумовою обліку запасів є їх оцінка.

У США, як і в більшості країн, запаси оцінюються за фактичними витратами на їх придбання на момент отримання або використання запасів у процесі виробництва. Оцінка  вимірюється чистою сумою грошових платежів, здійснених в минулому або в майбутньому при придбанні товарів або ресурсів. Якщо платежі будуть здійснені в майбутньому, то їх слід дисконтувати. Витрати ж на доставку цих запасів можуть включатись або не включатись до собівартості товарно-матеріальних запасів і відображаються окремим рядком. До вартості запасів також не включаються загальновиробничі, адміністративні витрати та витрати на їх збут.

У Польщі запаси оцінюються за цінами їх придбання, у випадку ж неможливості виявлення ціни запасів або при їх безоплатній передачі вони оцінюються за цінами на аналогічні або подібні товарно-матеріальні цінності.

В Німеччині, Люксембургу та у Франції запаси оцінюються за найменшою величиною за собівартістю або за ринковою вартістю.

У Португалії та Іспанії запаси оцінюються за ціною їх придбання або витратами на їх виробництва.

В Швейцарії та Іспанії запаси оцінюються за найменшою з двох величин-первісною вартістю або чистою вартістю можливої реалізації.

У МСФЗ 2 «Запаси» зазначено, що вартість запасів повинна включати в себе купівельну вартість, витрати у зв’язку з переробкою продукції, а також витрати на доставку запасів до місця їх розташування і  приведення до належного стану. Витрати на придбання

1 2 3