Менеджмент производительности, его задачи и связь с другими науками

План

1. Предмет та метод менеджменту продуктивності

2. Поняття продуктивності

3. Завдання менеджменту продуктивності

4. Зв’язок менеджменту продуктивності з іншими науками

Використана література

 

 


1. Предмет та метод менеджменту продуктивності

Економіка будь-якої країни формується для задоволення різноманітних потреб людей у продуктах харчування, одязі, житлі, різноманітних товарах і послугах. Ці потреби задовольняються відповідними благами, які створюються з використанням рідкісних економічних ресурсів — землі, сировини, енергії, різних матеріалів.

Зростання чисельності людей у глобальному масштабі, невідновлюваність переважної більшості дефіцитних природних ресурсів, жорстка конкуренція не тільки на мікрорівні всередині країни, а й між транснаціональними компаніями різних країн, між самими державами вимагає оптимального використання всіх без винятку чинників виробництва на всіх рівнях економіки.

Економічні суб’єкти, які у своїй діяльності не домагаються оптимальних витрат ресурсів на одиницю товарів і послуг неспроможні вижити в конкурентному середовищі й банкрутують кінець кінцем.

Отже, усіма без винятку ресурсами необхідно управляти. Цією проблемою і займається така наука, як менеджмент продуктивності.  Менеджмент продуктивності як наука досліджує проблеми комплексного використання економічних ресурсів у процесі виробництва й реалізації різноманітних благ для мінімізації сукупних витрат і одержання максимальних результатів.

Таким чином, предметом дослідження менеджменту продуктивності з погляду максимізації результатів і мінімізації сукупних витрат є система управління економічними ресурсами на всіх рівнях економіки в процесі виробництва матеріальних і духовних благ.

Об’єктом менеджменту продуктивності є будь-яка ланка економіки, в якій використовуються економічні ресурси

Менеджмент продуктивності як наука має певну методологію пізнання. Методологія — це сукупність пізнавальних засобів, методів, прийомів, що використовуються в будь-якій науці. Методологію можна розглядати також як галузь знань, яка вивчає засоби, передумови й принципи організації пізнання для одержання як теоретичних, так і практичних результатів.

Як відомо, усі науки емпіричні, тобто їх дослідження ґрунтуються на фактах. Але щоб правильно обрати засоби й методи пізнання фактів, які б забезпечили одержання достовірних теоретич них і практичних висновків та результатів, їх треба виводити із законів природи, оскільки природа створила свої сутності, в тому числі людей, закони їхнього функціонування й розвитку.

Отже, підґрунтям методології менеджменту продуктивності, як і всіх інших наук, є пізнання й використання взаємопов’язаних законів природи, які визначають поведінку людей у соціально-економічній, науковій, політичній та інших сферах діяльності. Природно, що ці закони в економічній діяльності модифікуються в соціально-економічні закони.

До таких законів передусім слід віднести всезагальний закон збагачення життєвого простору, закон економії природних багатств, закон самокерованості (самоуправління) сутностей природи, закон протиріч (який модифікується в соціально-економічній системі в закон конкуренції), закон еквівалентного обміну, закон заперечення запечерення та ін.

На основі законів природи формується і діалектичний метод вивчення предмета будь-якої науки, який виходить із того, що все існуюче постійно змінюється, а різні процеси та явища перебувають в органічному причинно-наслідковому зв’язку. За допомогою діалектичного методу менеджмент продуктивності вивчає вплив взаємопов’язаних природних, соціальних, економічних, політичних, екологічних, демографічних, технологічних та інших процесів на динаміку продуктивності й на основі цього розробляє практичні рекомендації щодо забезпечення її оптимального зростання.

 


2. Поняття продуктивності

Продуктивність передбачає ефективне використання всіх без винятку ресурсів: праці, капіталу, землі, матеріалів, енергії, інформації, часу — в процесі виробництва та реалізації товарів і послуг.

Більш високий рівень продуктивності означає досягнення більшого результату за тих самих ресурсів або більш високого рівня виходу продукції щодо обсягу та якості за тих самих витрат.

Теоретично продуктивність виражається, як правило, таким відношенням:

.

Продуктивність може бути також визначена як взаємозв’язок між кінцевими результатами

1 2 3 4 5 6