Меры процессуального принуждения, основания их применения и виды

захо­дів процесуального примусу. У разі повторного вчинення заз­начених дій - видалення із залу судового засідання. У части­ні 2 ст. 92 ЦПК законодавцем регламентується окремий випа­док щодо застосування спеціального заходу процесуального примусу до перекладача. Якщо перекладач повторно вчинить дії, спрямовані на порушення порядку під час судового засі­дання, або не виконає розпорядження головуючого, то суд ого­лошує перерву і надає час для його заміни. До перекладача за аналогією як до особи, вперше буде застосовуватись такий за­хід процесуального примусу, як попередження.

Про застосування таких заходів суддя постановлює ухвалу.

У контексті аналізу цієї норми слід зазначити, якщо дії осо­би підпадають під ознаки адміністративного порушення, то до неї може бути застосовано адміністративну відповідальність.

У статті 91 ЦПК йдеться про заходи процесуального приму­су, серед яких у контексті аналізу діяльності судового розпо­рядника доцільно звернути увагу на попередження і подальше видалення із залу судового засідання. Так, якщо суддя або за його дорученням судовий розпорядник зробить особі поперед­ження, у протоколі має бути зафіксовано, кому було зроблено зауваження. Судовий розпорядник має встановити цю особу

Якщо вона продовжує порушувати порядок під час судового засідання і не реагує на зроблене зауваження, судовий розпо­рядник може видалити її із залу судового засідання на підставі ухвали суду про застосування такого заходу процесуального примусу. Якщо особа перешкоджатиме судовому розпорядни­ку у виконанні його обов'язку, то можна апріорі вважати, що наступні дії судового розпорядника - викликати наряд міліції та у примусовому порядку видалити таку особу із залу судово­го засідання, а далі до неї може бути застосовано відповідні санкції, передбачені КпАП.

 

Тимчасове вилучення доказів для дослідження судом

У разі неподання без поважних причин письмових чи речо­вих доказів, витребуваних судом, та неповідомлення причин їх неподання суд може постановити ухвалу про тимчасове ви­лучення цих доказів для дослідження судом.

Підстави тимчасового вилучення письмових чи речових доказів:

- неподання без поважних причин письмових чи речових доказів;

- неповідомлення причин неподання їх суду.

У таких випадках суддя постановлює ухвалу про тимчасове вилучення таких доказів для дослідження їх судом.

Зміст ухвали:

- ім'я (найменування) особи, у якої знаходиться доказ;

- її місце проживання (перебування) або місцезнаходжен­ня;

- назва або опис письмового чи речового доказу;

- підстави проведення його тимчасового вилучення.

Стаття 93 ЦПК не зазначає, чи підлягає така ухвала суду оскарженню. У пункті 23 ст. 293 ЦПК має місце лише поло­ження про оскарження ухвали про примусове проникнення до житла. Адже серед осіб, які є стороною у справі та у яких тим­часово вилучаються докази, можуть бути банки, на які поши­рюється принцип банківської таємниці. Виникають запитан­ня: чи узгоджується тимчасове вилучення документів із банку з процедурою розгляду судами справ про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридич­них та фізичних осіб (статті 287-290 ЦПК)? Чи може поширю­ватись такий захід процесуального примусу на нотаріусів, які можуть бути стороною у справі? Чи узгоджується він із Зако­ном «Про нотаріат», яким передбачено нотаріальну

1 2 3 4

Похожие работы

Рефераты

Курсовые

Дипломные