Место человека в системе живой природы и происхождение человека
План
I Місце людини в системі живої природи.
II Походження людини:
1 Рушійна сила еволюції людини
2. Етапи походження людини
3. Сучасний стан вигляду людини
III Перспективи виду людини.
I
Людина відноситься до царства тварин, оскільки він використовує готові речовини для живлення, тобто гетеротрофен. Його клітки не мають целюлозних оболонок, немає хлоропластів - тобто складається з типово тваринних кліток. Людина відноситься:
До типа хордових оскільки зародок має хорду, зяброві щілини в порожнині глотки, дорзальну (спинну) порожнисту нервову трубку і двосторонню симетрію тіла.
До підтипу хребетних оскільки у нього розвивається хребетний стовп з хребців, серце на черевній стороні тіла, дві пари кінцівок.
До класу ссавців оскільки він теплокровен, розвинені молочні залози; із-за наявності волосся на поверхні тіла.
До підкласу плацентарних: розвиток дитинчати усередині тіла матері, живлення плоду через плаценту.
З біологічної точки зору людини - один з видів ссавців, приматів, що відносяться до загону, підряду вузькоконосих.
Уявлення про виникнення людини від мавпоподібних предків існували ще в глибокій старовині. Проте основну роль в доказі тваринного походження людини зіграла книга Ч. Дарвіна «Походження людини і статевий відбір». Ч
II
У книзі «Походження людини» Чарльз Дарвін довів, що людина представляє останню, високоорганізовану ланку ланцюга розвитку живих істот і має загальних предків з людиноподібною мавпою.
Рушійним чинником еволюції людини є природний відбір на основі спадкової мінливості і соціальні(суспільні) чинники. Теорія природного відбору полягає в наступному:
на Землі обмежені харчові ресурси і багато організмів володіють необмеженою здібністю до розмноження. Із-за спадкової мінливості (мутації і рекомбінації) організми неоднорідні і між ними виникає боротьба за існування(видова і міжвидова) так само організми протистоять довкіллю( боротьба з абіотичесними чинниками) Наслідком боротьби за існування і є природний відбір організмів, найбільш пристосованих до конкретних умов. Велика була так само роль соціальних чинників таких як: трудова діяльність, суспільний спосіб життя, мова і мислення. Соціальна еволюція людини склалася на фундаменті біологічної революції. Виникнення соціальної форми руху не відміняє дії біологічних законів, а лише змінює їх.
За останніх 30-40 років в антропології накопичилися дані, що дозволяють не лише відповісти на багато важливих питань, пов'язаних з походженням людини, але і поставити ряд нових проблем
Рамапітеки. У передгір'ях Гімалаїв, в Індії, Пакистані і Центральній Європі були знайдені залишки викопної крупної мавпи - рамапитека, по будові зубів проміжною стадією, що виявилася, між людиноподібною мавпою і людиною. Було визначено, що рамапитеки жили близько 8-14 млн. років назад. В цей час на землі стало трохи холодніше і на місці
тропічних лісів стали виникати савани. І саме в цей час рамапитеки «вийшли з лісу» і стали пристосовуватися до життя на відкритих просторах. Можливо причиною