Место женщины в современном обществе

У пізнанні людиною самої себе жінка посідає домінуюче становище. Від вирішення цього завдання багато в чому залежить досягнення кінцевого результату. І це не перебільшення. Правий Жюль Мішле, який написав: "Виховувати дівчинку - це виховувати саме суспільство, тому що воно виходить з родини, де душею є жінка". Проте треба констатувати, що помітного успіху на цьому поприщі не помічено.

Жіночий образ переважно зберігається як міфопоетичний. Вона - Єва, що прилучила людство до гріхопадіння, амазонка - жінка-войовниця і навіть відьма - володарка магічних знань. Правда, література і мистецтва докладають чимало зусиль, аби його зруйнувати, надавши йому іншого змісту. І досягли в цьому чималих "успіхів". На цьому тлі тенденція бачити в жінці політика чи підприємця, що з'явилася останнім часом, не має успіху.

Коли мова заходить про жінку у нас одразу спрацьовує культурологічний стереотип: берегиня домашнього вогнища, мати, продовжувачка роду. Це святі ролі жінки, вони були такими протягом тисячоліть і такими залишаються. Але у сьогоднішньому світі жінку вже давно не влаштовує суто домашня роль. Вона претендує - і небезпідставно - на роль значно активнішу. Жінки доводять, що їм цілком під силу займатися будь-яким видом бізнесової, економічної, державної, законотворчої діяльності.

Більше того, жінки будуть відігравати щоразу більшу роль на цих аренах, що є природнім, логічним виявом цивілізованості суспільства. Можливо не всі ми зараз це чітко усвідомлюємо, не всі до цього морально готові, проте ми мусимо це сприйняти як даність

Часи суто чоловічого керівництва вже давно в минулому, із результатами ми маємо справу зараз. Одним із завдань сучасного суспільства є  підвищення статусу жінок, усвідомлення всіма, жінками у тому числі, цієї зміни як справи, що підказує здоровий глузд.

Проблеми, що хвилюють жінку, напевно, в усьому світі схожі. Лише в залежності від стабільності, рівня цивілізованості суспільства змінюється їхня ієрархія. Для української жінки ця "ієрархія проблем" виглядає таким чином: фінансове становище родини (75%), дорожнеча продуктів (45%), власне здоров'я та здоров'я родини (42%), безробіття (39%). Іншими словами це "проблеми першого рівня", базові, пов'язані із забезпеченням нормального рівня життя. А політична нестабільність, економічні реформи, відносини з Росією хвилюють не більше 6% жінок. Цей величезний розрив означає фактичну прірву, на одному боці якої - держава зі своїми макропроблемами, на іншому - жінка зі щоденними клопотами: чим нагодувати, у що зодягти, за що лікувати родину. І поки держава не зверне увагу на проблеми жінок, вона не зверне уваги на проблеми держави.

Існує достатня законодавча база, що захищала би права жінок, але її треба змусити ефективно працювати. Те, що у нас порушаються чи ігноруються закони - проблема не лише жіноча. Законодавчо не дискриміновані, жінки за рівних умов отримують меншу платню, їх у першу чергу звільняють. Маючи маленьку дитину, вони не можуть влаштуватися на роботу. Жінки втратили надію на те, що держава їх захищає. Більшість з них не довіряють уряду, парламенту, 81% впевнені, що не слід повністю довіряти політикам. У масовій свідомості поширена теза про те, що прості люди усунені від важелів влади. У чому жінки знаходять опору ? В собі !

Проте реальні

1 2 3 4 5

Похожие работы