Методи профілактікі девіантної поведінкі в молодіжному середовіщі

Методи профілактики девіантної поведінки в молодіжному середовищі

Питання девіантної поведінки є досить актуальним і цікавим. Саме через неї проходять негативні витоки соціуму. Внаслідок відхилень від нормальної поведінки відбувається руйнація спокійного укладу життєдіяльності. Молодь є найактивнішим психологічним суб'єктом і тому прояви соціально неприйнятної поведінки найвиразніше проявляється саме у них. В цьому віці, коли не сформований стійкий світогляд, особи найбільше піддаються зовнішньому впливу. Сприймаючи інтереси, погляди оточуючих, вони обирають, всотують їх у себе і в подальшому керуються ними. З розвитком девіантної поведінки у молоді все більше затуплюються позитивні відчуття і вона може стати резервом для майбутньої злочинності.

Девіантна поведінка - це поведінка, що порушує істотні соціальні норми, які захищають життєво важливі для суспільства відносини, а відтак завдає істотної шкоди і тому засуджується значною кількістю людей.

Відомо, що переважна більшість неповнолітніх правопорушників стає ними не раптово. За деякими кримінологічними дослідженнями, лише п'яту частину неповнолітніх правопорушників можна назвати випадковими злочинцями. Інші ж допускалися різних аморальних вчинків задовго до притягнення їх до кримінальної відповідальності. Кожному восьмому з десяти вчинених неповнолітніми злочинів передує процес деморалізації особи.

Тому своєчасна, якомога більш рання психологічна діагностика схильності молоді до ненормативної поведінки, розробка комплексу заходів психологічної допомоги особистості у зазначених випадках потребує сукупних зусиль теорії і практики. У даному разі маємо соціальну патологію, що викликає негативну соціальну реакцію і вимагає використання різних засобів соціального контролю

[1, с. 256].

Основними інститутами соціалізації підлітка на сьогодні є сім'я, школа, засоби масової інформації (насамперед телебачення, а згодом прогнозується Інтернет), безпосереднє соціальне оточення (виробничий або навчальний колектив, група дозвіллєвої діяльності).

Особливе кримінологічне значення мають неформальні (неофіційні) групи підлітків у сфері неорганізованого дозвілля, поведінка яких нерідко набуває анти суспільного злочинного характеру. Культивування в таких групах пияцтва, наркоманії, статевої розбещеності та інших подібних соціоаномалій (девіантних відхилень) часто дістає передкримінальний і кримінальний (деліквентний) характер. Як передкримінальні виступають особистісні прояви поведінки, за якими з більшою чи меншою вірогідністю можна стверджувати про можливе вчинення злочинів (прогнозувати делінквентність) і застосовувати профілактичні заходи.

Методика профілактики девіантної поведінки серед молоді - це сукупність методів попередження і недопущення у молоді відхилень від соціально позитивної поведінки. Найбільш ефективно цей вид діяльності проводиться за допомогою клінічної юридичної освіти. Цей комплекс ввібрав у себе систему прийомів, способів, підходів, за допомогою яких студенти вищих навчальних закладів проводять заняття у інших навчальних закладах (школах, коледжах, інститутах, університетах, академіях), виховних і виправно-трудових установах. Данні заняття спрямовані на засвоєння молоддю інституцій правової системи, що в свою чергу буде забезпечувати злам її негативних поглядів, інтересів, сприятиме і оптимізації світогляду.

"Практичне право" передбачає базу уроків, на яких застосовуються численні технології, педагогічні прийоми. Зокрема, основними методами є:

ь кожен учить кожного - тільки факти;

ь метод "ажурної пилки";

ь займи позицію;

ь метод "прес";

ь дебати;

ь мозковий штурм;

ь обігравання ролей і моделювання ситуацій;

ь аналіз правової ситуації.

"Кожен учить кожного - тільки факти" -цей метод є ефективним засобом ознайомлення учнів з певним обсягом інформації.

Кожен з учнів отримує картку інформації, на якій записано певну інформацію (витяг з законодавства, опис певних ситуацій). Кожен отримує різні карточки,

1 2 3 4 5 6

Похожие работы

Рефераты

Курсовые

Дипломные