Методические основы создания интегрального показателя и интерпретация результатов в статистических исследованиях

Методичні засади утворення інтегрального показника та інтерпретація результатів в статистичних дослідженнях

У статистичних дослідженнях групування первинних даних є основним прийомом розв’язання завдань класифікації об’єктів. Традиційно ці завдання виконуються так. Із багатьох ознак, які описують об’єкт, добирається одна, найбільш інформативна з погляду дослідника, і проводиться групування даних відповідно до значень цієї ознаки. Якщо потрібно провести класифікацію за кількома ознаками, і ранжованими між собою за ступенем значущості, то спочатку здійснюється класифікація за першою ознакою, потім кожний із отриманих класів розбивається на підкласи за другою ознакою і т.  д. Аналогічно будується більшість комбінаційних статистичних групувань.

У тих випадках, коли немає можливості впорядкувати класифікаційні ознаки, застосовується найбільш простий метод багатовимірного групування — утворення інтегрального показника (індексу), який функціонально залежить від первинних показників, а надалі здійснюється класифікація об’єктів за цим інтегральним показником.

Завдання класифікації країн можна виконати також методами кластерного аналізу. Різниця між схемами розв’язання завдань із класифікації за цим методом здебільшого визначається тим, що розуміється під поняттями “схожість” або “подібність” та “ступінь подібності” об’єктів.

Наприклад, класифікація країн за рівнем життя населення в 1998 році проводилася за різними алгоритмами кластерного аналізу, але найкращими в змістовному плані були результати, отримані авторами [5] при розбитті 20 країн (Росія, Австралія, Австрія, Азербайджан, Вірменія, Білорусь, Бельгія, Болгарія, Великобританія, Угорщина, Німеччина, Греція, Грузія, Данія, Ірландія, Іспанія, Італія, Казахстан, Канада, Киргизія) на чотири кластери (табл. 14

2).

Як видно з даних табл. 2 , країни першого кластера, для яких рівень життя є найвищим, характеризуються і найвищими рівнями споживання фруктів і ягід, споживання м’яса і м’ясопродуктів, ВВП на душу населення, часткою витрат на охорону здоров’я в загальному обсязі ВВП і, відповідно, найнижчим рівнем смертності та споживання хлібопродуктів.

Таблиця 2

Середні значення показників рівня життя населення країн за кластерами

Показник

Кластери

Україна в 1998 р. *)

1

2

3

4

1.  Споживання м’яса та м’ясопродуктів на душу населення, кг на рік

89

58

69

20

33

2. Смертність населення внаслідок хвороб органів кровообігу, % до всіх причин

33

67

68

61

60

3. Оцінка валового внутрішнього продукту за паритетом купівельної спроможності на душу населення, у % щодо США

69

16

21

11

6

4. Витрати на охорону здоров’я, % від ВВП

8

4

6

3

4

5. Споживання фруктів і ягід на душу населення, кг на рік

114

24

82

60

28

6. Споживання хлібопродуктів на душу населення, кг на рік

86

142

1 2 3 4 5 6 7 8

Похожие работы