Методика анализа художественного произведения

на якість знань учнів, підвищує рівень їхньої літературної освіти, виробляє вміння і навички працювати з текстом, а ї виховує серйозне ставлення до літератури як навчального предмета, духовно збагачує, підвищує читацьку культуру.

 


Додатки

Додаток 1

Для поглибленого вивчення тексту художнього твору слід використовувати загальні плани аналізу ліричних, епічних та драматичних творів, характеристику художнього образу, огляду літературних тенденцій. Звісно, такі пам’ятки розраховані на творче використання. Їх призначення – нагадати про основні моменти шкільного аналізу тексту. Етапи аналізу твору визначає сам читач, їх порядок можна змінювати залежно від способу інтерпретації твору.

План аналізу ліричного твору

  1. Тема.
  2. Ідея.
  3. Образ автора або ліричного героя ( його думок, почуттів, переживань).
  4. Композиція.
  5. Жанр.
  6. Особливості ритму, мелодики, темпоритму (система віршування, віршовий розмір, ритми).
  7. Мова художнього твору (тропи, фігури та інше).
  8. Зв’язок з певним напрямом, течією.

План аналізу епічного твору.

  1. Тематика і проблематика.
  2. Жанр.
  3. Форма оповіді ( від імені автора, оповідача тощо).
  4. Сюжетно-композиційні особливості ( позасюжетні елементи).
  5. Простір и час.
  6. Система образів і засоби їх розкриття.
  7. Мова художнього твору.
  8. Ідея. Задум письменника і його втілення.
  9. Місце в історико-літературному процесі.

План аналізу драматичного твору

  1. Жанрова природа тексту.
  2. Конфлікт.
  3. Особливості розвитку сценічної дії.
  4. Характери героїв і художні засоби їх розкриття.
  5. Сюжетні та позасюжетні елементи (монологи, діалоги, ремарки тощо).
  6. Тема та ідея.
  7. Різні наукові та читацькі інтерпретації.
  8. Місце в історико-літературному процесі.

Характеристика художнього образу

  1. Еволюція героя
  2. Портрет.
  3. Як характеризують героя предмети, що його оточують.
  4. Поведінка, вчинки героя.
  5. Зображення душевних переживань.
  6. Ставлення героя до інших персонажів, природи тощо.
  7. Світогляд.
  8. Мова героя.
  9. Роль деталей у розкритті характеру.
  10. Авторська характеристика.
  11. Характеристика героя іншими персонажами.
  12. Читацьке сприйняття та оцінка образу в науково-критичній літературі.

Огляд літературних тенденцій

  1. Визначити хронологічні межі періоду, про який мовиться.
  2. З’ясувати, які напрями й течії домінували в цей час.
  3. Дати теоретичне визначення провідних напрямів і течій певного періоду, назвати їх основні ознаки.
  4. Згадати представників названих напрямів і течій, їхні твори.
  5. Визначити внесок окремих письменників в історію світової літератури.
  6. Показати зв’язок літературних тенденцій з попередніми й наступними етапами.
  7. Визначити своєрідність даного періоду на тлі світового культурного процесу.

Додаток 2

Зразок аналізу ліричного твору

( В. Шекспір. Сонет №66)

Спочатку пронумеруємо рядки сонета і розіб’ємо текст на частини. Проаналізуємо кожну частину окремо. Прочитаємо 1-4 рядки, які створюють відповідний настрій і вводять читача в атмосферу вірша. Це експозиція ліричного твору, і перші два рядка містять опис факту об’єктивною істини, що став приводом для написання твору. Поставимо перед учнями запитання:

  1. Від імені кого ведеться розповідь?
  2. Яку функцію виконує ліричний герой?
  3. Чому ліричний герой не хоче жити, що його так мучить?

Свої судження учні мають підтвердити словами з тексту. Потім розглянемо основну частину ( 5-12 рядки), в якій розкривається ставлення автора до зображеного з позиції ідеалу. Це ставлення визначає і стиль вірша – упорядковану систему мовних засобів. Тому доцільно дати учням завдання виділити слова, які виконують важливу роль у створенні стилю вірша. У цій частині міститься роздум поета про життя, де нахабство лізе в очі, честь котиться на дно, міць у намічів в полоні, розум зносить дурості огуду, матеріально страждає чесний бідняк, а лихвар багач живе у добрі, добро прислуговує злу.

 

Впадає в око, що співвідношення мовних засобів має антонімічний характер. Це потрібно автору для того, щоб дати моральну оцінку суспільства, в якому панують брехня і несправедливість, немає ходу творчості, замкнено рота думці. Поет в один ряд ставить дієслова: спостерігати, вдивлятись, знати, свідчити, які означають нарікання, гіркий жаль з приводу того, що не можна будь-що змінити.

Читання і аналіз 13-14 – го рядків допоможуть встановити ставлення автора до

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Похожие работы

Рефераты

Курсовые

Дипломные