Методология и методика исторических иследований

таким чином, від­ривалася від соціального життя і поставала як ряд, що складався з пое­тів, мислителів, художників, котрі височіли над "безмовною більшістю". А. Я. Гуревич пропонує звернути увагу на інший принцип вивчення — со­ціально-культурно-антропологічний, заснований на використанні дослід­ником колосального етнологічного матеріалу.

В Україні на сьогодні обговорення назрілих наукових проблем сус­пільствознавчого циклу має спонтанний характер і ще не набуло критич­ної маси, яка дає поштовх для якісного стрибка. Очевидно, дається взнаки застарілий синдром "молодшого брата", тавро меншовартості, провінціа­лізму, котрий закріплювався не лише організаційними заходами центру в радянські часи, але й навіюванням громадської та наукової думки. В чому це виявляється особливо відчутно?

Порівняно невеликий досвід національного державотворення переко­нливо довів, що технократичні підходи до вирішення проблем, що стоять перед Україною, є безплідними. Гуманітарне здичавіння породжує лан­цюгову реакцію загальної деградації та соціальні антагонізми, що перетво­рюються на метастази. Одне з головних завдань сьогодні — повернути сус­пільство і державу обличчям до гуманітарних проблем, обгрунтувати і за­свідчити їх пріоритети.

Гуманітарна сфера налічує близько 40 наукових дисциплін, серед яких історія має найбільший вік та науковий потенціал. Криза сучасної істори­чної науки збіглася в часі з кардинальними політичними й соціально-еко­номічними змінами в Україні. Фінансова скрута не дозволяє сьогодні ор­ганізувати цілеспрямоване забезпечення коштами багатьох цікавих і перс­пективних наукових тем. Що там говорити про масштабні акції', коли для більшості периферійних науковців становить важку проблему "вибити"

відрядження до столиці, де знаходяться основні архівосховища й бібліоте­ки. Ось і "варяться у власному соку" досвідчені вчені й здібна молодь, зу­стрічаючись хіба що на регіональних конференціях, які з полігону пере­вірки авангардних ідей перетворюються у навколонаукову "тусовку". Та ще важче вітчизняним дослідникам вибратися до архівних установ Росій­ської Федерації, адже це вимагає принаймні на порядок вищих витрат. Крім того, існує проблема доступності джерел: зосередивши у своїх руках значні масиви документів, відповідні російські органи монополізували їх використання і забезпечують пріоритетні інтереси науковців Росії

У радянський період на сторінках наукової періодики час від часу ви­никали дискусії навколо вузлових проблем, в яких брали участь представ­ники різних республік Радянського Союзу. Навіть пам'ятаючи про їх певну запрограмованість і підконтрольність відповідним органам, слід визнати їх цінність для постановки і пошуку рішень складних наукових напрямів. Єдине профільне видання істориків України давно вже не ставало ареною наукової полеміки, хоча його редакція в будь-який момент готова надати шпальти "Українського історичного журналу" для учасників такої дискусії. Ситуація, що склалася, тривожить, оскільки означає занепад культури наукової полеміки, якою вигідно вирізнялася дореволюційна іс­торична вітчизняна наука. Це позначається також на всіх жанрах наукових публікацій.

Розширення видавничих можливостей спрощує вихід наукової про­дукції в обіг. Однак ця обставина дозволяє деяким авторам уникати бодай формальної наукової експертизи, що негативно позначається на якості їх праць. Не закликаючи до цензури, дозволимо собі зауважити, що навіть зрі­лим професіоналам не завадять компетентні поради і рекомендації колег.

Звернемося до такого продукту наукової творчості, як дисертаційні дослідження. Серед дисертацій, що захищалися, наприклад, в Інституті іс­торії України НАН України протягом останнього десятиріччя, за окреми­ми винятками, немає таких, які присвячувалися б проблемам методоло­гічного, концептуального пошуку, термінологічно-категоріальним питан­ням. Лише окремі дослідники (скажімо, д. і. н. В. М. Ткаченко, до праць якого ми ще повернемось) час від часу роблять спроби вирватися з поля дії інерції, створити праці, що дають наскрізний аналіз історичного буття України,

1 2 3 4 5

Похожие работы

Рефераты

Курсовые

Дипломные