Методология теории государства и права

План

1. Поняття і призначення методології 

2. Структура методології теорії держави і права.  

Список використаної літератури.  


1. Поняття і призначення методології

Ознайомившись з предметом теорії держави і права, слід з’ясува­ти, за допомогою яких засобів, прийомів ця наука досягає своїх ці­лей, тобто які методи використовуються в науковому пізнанні явищ державно-правової дійсності. Теорія держави і права має не лише свій предмет, але й метод. Предмет теорії держави і права дає від­повідь на запитання, яку галузь суспільного життя досліджує ця на­ука. В той же час метод вказує на те, яким чином вона це здійснює.

Предмет теорії держави і права знаходиться в тісному взаємозв’я­зку з методом його дослідження. Якщо теорія держави і права роз­криває природу, сутність і закономірності державно-правових явищ і процесів, то метод орієнтує і націлює на певні пізнавальні підходи і необхідні дії, спрямовані на їх дослідження.

Методи теорії держави і права — це засоби і способи пізнання дер­жави і права, одержання нових знань про них та логічного впорядку­вання наявного матеріалу з метою глибшого і різнобічного його вив­чення. Окрім специфічних, властивих кожній окремій науці, існує су­купність універсальних методів, які використовуються всіма науками в цілому.

Методи є основою ширшого поняття — методології. Методологія теорії держави і права — це система підходів, принципів, прийомів і методів вивчення загальних і специфічних закономірностей виникнен­ня, розвитку і функціонування державно-правових явищ і процесів, що забезпечують об’єктивність, повноту і всебічність цих досліджень

В той же час методологію можна розглядати і як науку про методи.

У цілому теорію держави і права щодо інших юридичних наук можна з упевненістю назвати методологічною наукою, адже вона розробляє конкретні засоби і прийоми вивчення державно-правової дійсності галузевими та іншими юридичними науками.

Методологія належить до найбільш актуальних і складних проблем не лише юридичної науки, але й юридичної практики. Методологічна культура юристів-практиків впливає на результати практичної діяль­ності. Їхня методологічна підготовка має сприяти самостійному і об­ґрунтованому прийняттю рішень, правильному використанню на практиці засвоєних теоретичних положень. Теоретичні знання і тео­ретична культура дозволяють практикуючому юристу безпомилково відшукати правову норму, що підлягає застосуванню, і дати їй на­лежне тлумачення. Ці знання є необхідною передумовою знаходжен­ня правильного розв’язання будь-якої правотворчої, правовиконавчої або правоохоронної проблеми.

Методологічна культура юриста — це і широта його світогляду, і професійна майстерність, і правова поінформованість. Методологіч­на грамотність забезпечує успішність розв’язання поточних проблем, дозволяє займати активну громадську і професійну позицію. Викори­стання методів пізнання і практичної діяльності раціоналізує пізна­вальну і практичну діяльність, забезпечує її результативність.

Як відомо, між юридичною теорією і юридичною практикою іс­нує нерозривний зв’язок. До різновидів дослідницької роботи ми впевнено можемо віднести і такі практичні напрями юридичної ді­яльності, як попереднє розслідування злочину, судовий розгляд спра­ви, встановлення фактичних обставин, які є підставою для винесення адміністративного рішення тощо.

Отже, існує необхідність у методологічному забезпеченні не лише теоретичних пошуків, але й практичної діяльності у правовій сфері. Діяльність юриста-практика здійснюється на методологічній основі. Цим і пояснюється необхідність залучення майбутніх

1 2 3 4 5

Похожие работы

Рефераты

Курсовые

Дипломные