Методы научных исследований

План

 1. Філософські методи та їх роль у науковому пізнанні

2. Загальнонаукові методи дослідження

3. Часткові методи наук (внутрішньо- та міждисциплінарні)


  1. Філософські методи та їх роль у науковому пізнанні

Роль філософії у науковому пізнанні зумовлена наявністю двох крайніх моделей, що склалися у вирішенні цього надзвичайно склад­ного питання, серед яких:

умоглядно-філософський підхід (натурфілософія, філософія історії та ін. ), суть якого полягає у прямому виведенні вихід­них принципів наукових теорій безпосередньо з філософських принципів, окрім аналізу матеріалу даної науки;

позитивізм, згідно якого «наука сама собі філософія». Роль фі­лософії у частковому науковому пізнанні або абсолютизується, або, навпаки, принижується аж до повного заперечення. І хоча обидві моделі мали певні позитивні результати, згоди між ними не було досягнуто.

Як показує історія пізнання і самої філософії, в її впливі на процес розвитку науки та її результати, можуть бути виділені такі основні характерні моменти:

1. Інтегративна функція філософії, що являє собою системне, ці­лісне узагальнення та синтез різноманітних форм пізнання, практи­ки, всього людського досвіду.

2. Критична функція філософії, що спрямована на всі сфери люд­ської діяльності. При цьому критика має носити конструктивний ха­рактер, з пропозицією нового рішення, а відсутність контструктивно-критичного підходу межує з апологетикою.

3. Філософія розробляє певні моделі реальності, крізь призму яких вчений дивиться на свій предмет дослідження, і дає узагальню­ючу карти світу в його універсально-об'єктивних характеристиках.

4. Філософія озброює дослідника знанням загальних закономір­ностей самого пізнавального процесу в його цілісності й розвитку, в єдності всіх його рівнів

5. Філософія дає науці найбільш загальні методологічні принци­пи, що формулюються на основі певних категорій. Звідси, принципи філософії реально функціонують в науці у вигляді загальних регуля-тивів, універсальних норм, що формують у своїй сукупності методо­логічну програму найвищого рівня.

6. Вчений отримує від філософії певні світоглядні ціннісні на­станови та смисложиттєві орієнтири, а сама філософія певним чином впливає на наукове пізнання на всіх його стадіях, особливо при по­будові фундаментальних теорій.

Філософські методи не завжди прямо проявляють себе у науко­вих дослідженнях, оскільки можуть застосовуватися як свідомо, так і стихійно. Однак у будь-якій науці наявні елементи всезагального значення, такі як закони, категорії, поняття, причини тощо, які і ро­блять будь-яку науку так званою «прикладною логікою».

Філософські методи — це не жорстко фіксовані регулятиви, а сис­тема «м'яких» принципів, операцій, прийомів, що носять всезагаль-ний, універсальний характер, тобто знаходяться на вищих «поверхах» абстрагування. Тому філософські методи не описуються у чітких тер­мінах логіки та експерименту, не піддаються математизації та форма­лізації. Вони задають лише найбільш загальні регулятиви досліджен­ня, його генеральну стратегію, але не заміняють спеціальні методи і не визначають остаточний результат пізнання прямо і безпосередньо.

 

2. Загальнонаукові методи дослідження

У структурі загальнонаукових методів можна виділити такі три рівні:

1. Методи емпіричного дослідження.

2. Методи теоретичного пізнання.

3. Загальнологічні

1 2 3 4 5 6

Похожие работы