Методы судебно-психологической экспертизы

План

  1. Методи судово-психологічної експертизи
  2. Призначення судово-психологічної експертизи й організація її провадження

 

 


Методи судово-психологічної експертизи

При проведенні судово-психологічних експертиз завжди використовується комплекс методів. Судово-психологічна експертиза передбачає дослідження психіки людини, психологічних механізмів її поведінки. Саме цим зумовлена специфіка методів, що обираються. У кожному конкретному випадку обрання методів дослідження залежить від завдань експертизи і тих питань, що поставлені на вирішення судового експерта.

Судово-психологічне дослідження починається з вивчення матеріалів кримінальної справи. Ретельне вивчення таких матеріалів складає основу для ретроспективного психологічного аналізу діяльності учасників події. Піддаються вивченню відомості, які містяться у протоколах слідчих дій, аналізуються показання різних осіб (свідків, потерпілих, обвинувачених). Особливу увагу необхідно звертати на документи, в яких є інформація про соціально-психологічні особливості особистості підекспертного, його поведінку в момент вчинення злочину, ставлення до вчиненого. Необхідно проаналізувати результати судово-психіатричної експертизи.

Проведення судово-психологічної експертизи передбачає використання біографічного методу. При даному методі підекспертний вивчається з погляду минулих етапів його життя, виявлення фактів, які мають психологічне значення. Під час застосування біографічного методу передбачається отримання даних про батьків підекспертного, його стосунки у родинному колі (з батьками, братами, сестрами), найважливіші етапи його життя (характеристика дошкільного, шкільного періоду і дорослості).

Судово-психологічне дослідження передбачає використання методу незалежних характеристик з метою одержання об'єктивного уявлення про психологічні особливості особи, яку випробовують. Вивчаються за матеріалами кримінальної справи характеристики з місця роботи, місця проживання або навчання. Аналізуються відомості про підекспертного, які містяться у протоколах допиту батьків, друзів, знайомих, колег по роботі та ін.

Майже кожна судово-психологічна експертиза передбачає використання методу бесіди. Йдеться про безпосереднє спілкування судового експерта з особою, яку випробовують

Така бесіда має проводитися за заздалегідь розробленою програмою, відповідно до вивчених матеріалів кримінальної справи. Бесіда здійснюється за допомогою постановки запитань підекспертному. Безпосередність спілкування передбачає встановлення психологічного контакту з випробовуваним. У цьому аспекті важливе значення має повага до прав особи підекспертного, повага до його честі й гідності, незалежність від інших учасників процесу. Експерт-психолог завжди повинен пам'ятати про презумпцію невинуватості (обвинувачений у злочині — ще не злочинець).

У процесі бесіди з випробовуваним важливого значення набуває метод спостереження. Спостереження дає змогу реєструвати реакції на подразники, зміну поведінки у процесі постановки запитань, ставлення до тих чи інших подій, осіб, обставин. За допомогою цього методу можуть бути продіагностовані певні психологічні особливості підекспертного.

Судово-психологічна експертиза — це психодіагно-стичне обстеження, кінцевим результатом якого є діагноз психологічний (встановлення індивідуально-психологічних особливостей особи). У цьому аспекті важливе значення мають психодіагностичні методики (тести). Тести класифікуються за різними підставами: за особливостями використовуваних завдань (тести вербальні і тести практичні), за формами процедури обстеження (тести групові й індивідуальні), за спрямованістю (тести інтелекту і тести особистості).

При провадженні судово-психологічних експертиз використовуються методики дослідження особистості (тест ММРІ — Міннесотський багатоаспектний осо-бистісний опитувальник; тематичної апперцепції тест — ТАТ; тест Роршаха тощо); методики дослідження мислення (розповідь за малюнком; метод піктограм; метод виключення й ін. ); методики дослідження пам'яті (завчання слів; метод опосередкованого запам'ятовування; запам'ятовування десяти чисел та ін. ); методика дослідження сприйняття й уваги (дослідження сприйняття форми предметів; дослідження обсягу уваги й ін. ).

Тести, використовувані у практиці судово-психологічної експертизи, мають бути валідними. Валідність — один із основних критеріїв тесту, який означає його придатність для цілей дослідження; це комплексна характеристика тесту, яка охоплює відомості про галузь досліджуваних явищ і репрезентативність діагностики. Крім того, тест повинен бути

1 2 3 4

Похожие работы