Миграционное право Украины как отрасль в системе национального права Украины

План

1. Предмет міграційного права України.

2. Система міграційного права України та його інститути.


1. Предмет міграційного права України

Основною серед правових проблем міграційного права України є питання самостійності міграційного права як галузі в системі національного права України. Створення системи міграційного законодавства і оформлення міг­раційного права України у галузь права тривало значний період, початком формування якого стало прийняття Верховною Радою Української РСР Декларації про дер­жавний суверенітет України від 16 липня 1990 р. , в якій серед іншого проголошувалося, що «Українська РСР здійснює верховенство на всій своїй території; має своє громадянство; регулює імміграційні процеси».

Практичним втіленням положень цієї Декларації щодо території, громадянства та імміграції стали закони Ук­раїни «Про правонаступництво України», «Про громадян­ство України», «Про державний кордон України», «Про Прикордонні війська України», «Про біженців», «Про по­рядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян Ук­раїни», «Про правовий статус іноземців та осіб без грома­дянства», «Про туризм» тощо, які логічно продовжили послідовне здійснення державної політики у сфері право­вого регулювання міграційних процесів.

Водночас впроваджувалися підзаконні нормативно-правові акти, спрямовані на створення механізмів ре­алізації зазначених законів.

Прийняття на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 сервня 1996 р

Конституції України стало якісно но­вим етапом розвитку суспільних відносин у сфері міграції фізичних осіб, оскільки були закладені принципово інші засади державної міграційної політики України, спрямо­вані перш за все на утвердження та забезпечення прав і свобод людини та громадянина, що відповідає міжнарод­но-правовим стандартам.

Йдеться про вагомість прав людини, у тому числі мігранта, що вимагає істотної переорієнтації всієї націо­нальної правової системи, зокрема, на:

1) чітке визначення правового статусу різних категорій мігрантів, зокрема, статусу іммігрантів, статусу іноземців та осіб без громадянства, яким надається притулок, ста­тусу біженців, статусу репатріантів, статусу туристів-мандрівників;

2) інтеграцію мігрантів в українське суспільство з ме­тою вільного розвитку особистості, а також досягнення однакового розвитку всіх;

3) гарантування реалізації прав і свобод мігрантів;

4) забезпечення охорони законних інтересів, прав і свобод мігрантів;

5) стимулювання участі мігрантів у державному і суспільному житті України як фактор її розвитку, як життєдайної економічної сили.

Збільшується взаємодія і взаємозв'язок національного і міжнародного права, що знайшло свій розвиток у кон­ституційних положеннях. Відповідно до ст. 9 Основного Закону України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Зовніш­ньополітична діяльність України спрямована на забезпе­чення її національних інтересів і безпеки шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва з чле­нами міжнародного співтовариства за загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права (ст. 18 Кон­ституції України). З огляду на це загальновизнані міг­раційні принципи і норми міжнародного міграційного права, міжнародні договори України у міграційній сфері є складовими національної правової системи України.

Міжнародне міграційне право знаходиться у тісному взаємозв'язку з міграційним правом України, яке сформо­вано і розвивається. Перше впливає на міграційне право України, оскільки міжнародні міграційне-правові норми після виконання припису ч. 1 ст. 9 Конституції

1 2 3 4 5 6 7 8

Похожие работы

Рефераты

Курсовые

Дипломные