Михаил Булгаков

класики (Й. -В. Гете, О. Пушкіна, Ф. Достоєвського, Дж. Байрона та ін. ) — як нагадування про втрачені гуманістичні цінності.

Життя і творчість М. Булгакова пов'язані з Московським художнім театром, але багато його п'єс було заборонено. Письменника переслідували протягом усього його творчого шляху. У 1926 р. після обшуку у квартирі було конфісковано рукопис повісті "Собаче серце", яка до кінця 80-х років була заборонена цензурою. У 1928 - 1929 pp. зняли з репертуару сатиричні п'єси "Багровий острів" і "Зойчина квартира". У 1929 р. Сталін у відкритому листі до драматурга В. Біль-Бєлоцерковського назвав твори Булгакова “непролетарською літературою, яку необхідно знищити”. Фактично це був офіційний вирок письменникові, для якого відтепер були зачинені двері всіх редакцій.

У липні 1929 р. М. Булгаков звернувся до Сталіна з проханням дозволити йому виїхати за кордон, але воно залишилося без відповіді. Відчайдушним зойком людини, якій уже нічого було втрачати, став лист письменника до уряду СРСР, написаний 28 березня 1930 p. , який свідчив про те, що автор його не відступив від своєї позиції й розпочав відкритий діалог із владою.

Тому невипадково проблема "митець і влада" стає головною у його творах 30-х років. Протягом 1928—1940 pp. M. Булгаков працював над романом "Майстер і Маргарита", у якому розповів про те, що не можна було висловити вголос, — про свободу, християнські заповіді, незалежність творчості, силу  людського духу.

У 1931—1932 pp. до письменника прийшло нове натхнення, пов'язане з його коханням до О

Шиловської. їхні стосунки були складними і неоднозначними: вона мала свою сім'ю, М. Бул­гаков залишився без роботи. Але кохання виявилося сильнішим за обставини, і письменник насолоджувався миттю щастя, яке несподівано подарувала йому доля. Олена Сергіївна стала прообразом Маргарити в романі.

Проте жити письменникові залишалося зовсім недовго. У 1939 р. він закінчив п'єсу "Батум" про початок революційної діяльності Сталіна. На перший погляд, цілком безневинна, вона містила багато символів і натяків на жорстокий характер і бездушність Сталіна, його прагнення будь-якою ціною здобути владу. Певна річ, усі ці натяки були розгадані, що призвело до нищівної критики п'єси. Все це не могло не позначитися на стані здоров'я письменника. 10 травня 1940 р. його не стало. Він помер, так і не зробивши остаточної правки роману "Май­стер і Маргарита" — свого духовного заповіту.

"МАЙСТЕР І МАРГАРИТА" (1928 - 1940)

Відомо шість редакцій роману. Спершу М. Булгаков хотів написати "роман про диявола" — сатиричну фантасмагорію в вставною новелою про Христа і Пілата. Варіанти назв роману були такі: "Чорний маг", "Копито інженера", "Жонглер з копитом", "Син В(. . . )", "Гастроль (Воланда)", "Інженер з копитом" тощо. У 1931—1932 pp. у роман увійшли образи майстра і Маргарити, а в 1937—1938 pp. з'явилася остаточна назва — "Майстер і Маргарита".

У творі порушуються найважливіші моральні й філософські проблеми: свобода і насильство, художник і влада, сенс буття людини, духовна сутність світу, кохання, призначення особистості та вибір її позиції. Показано духовну градацію суспільства у культурно-історичному контексті, людини й всього світу. Цій головній темі підпорядковані інші: історія загибелі Ієшуа Га-Ноцрі, трагічна доля майстра і його роману, життя Івана Бездомного, пригоди Воланда з його почетом та ін. М. Булгаков болісно переживає, що світ утратив

1 2 3 4 5 6 7