Многоаспектность конфликта драмы "Украденное счастье"

із всіх. Тяжкі і трагічні муки в цьому "трикутнику" випадають на долю Анни, так як вона ще переживає внутрішній конфлікт між почуттям і обов"язком.

Зарублений Миколою Задорожним, Михайло Гурман дякує йому і бере всю вину на себе, що тим самим розкриває не тільки його внутрішнє благородство, але й те, якою мукою було для нього життя: "Мені тепер зовсім добре. Навіть лікарства не треба. Дякую тобі. Я хотів сам це зробити, але рука не піднімалась". Та чи було це лікарством для Анни? Микола намагається заспокоїти Анну словами: "Анна, заспокойся, хіба тобі нема для кого жити?"

Михайло знайшов порятунок у смерті, а Анна і Микола залишились жити далі, із цим клеймом на все життя. Хто забрав у них те щастя, яке належало їм, хто винен у цьому, брати чи суспільство, в якому жили вони, чи саме життя?

У людей забирали все, але хто дав право їм забрати те, найцінніше, що є у людини. Кожна людина має право на щастя. Самеце страхітливе життя і показав Іван Франко в своїй драмі, тим самим виніс вирок оточуваному світу.

Психологія героїв драми «Украдене щастя»

Інтерес Франка до театру не був випадковим, він не спадав до останніх днів життя. Театр запалював його постійну різноманітну діяльність, наслідком якої було понад сімдесят спеціальних праць про театр.  Вони дотепер звертають увагу глибиною ерудиції, свідчать, що Франко цікавився театральним мистецтвом різних народів і віків. Головний мотив відстоювання права на розвиток української національної драми і народного театру.

Матеріалом для художніх творів Франка були життєві факти, спостереження, власні враження, скарби народної творчості

За художніми образами його творів стояли життєві прототипи, за сюжетними подіями — відповідні факти і явища. Франко писав, що майже всі його твори напоєні кров’ю серця, особистими враженнями і інтересами, «усі вони… у певній мірі… є частками моєї біографії».

Художня правда у п’єсах Франка набувала ймовірності й емоціональної сили.

Глибокий аналіз внутрішнього світу людини з різних площин зору — головний мотив драматургії письменника.

Найскладнішою п’єсою Франка є трагічна драма з сільського життя «Украдене щастя». Для її написання драматург скористався джерелом народних пісень.

1878 року знайома Франка Михайлина Рошкевич записала в селі Лолин нову пісню «Про шандаря» і передала її письменникові. Зацікавившись піснею, він потім сам чимало зібрав таких пісень про тяжке життя жінок і написав спеціальне дослідження про жіночу недолю.

В образі Миколи Задорожного Франко змалював галицького селянина-трудівника у типових побутових і суспільних обставинах. В четвертій дії показано складний психологічний процес, зміну в настроях, психології Задорожного. Франко підкреслив зростання свідомості й людської гідності Миколи.

Анна Задорожна після тяжкої внутрішньої боротьби насмілилась самій собі признатись, що жандарм Михайло Гурман для неї все. Відстоюючи право на щастя і любов, вона кидає виклик суспільству.

Озлоблений жандарм поставив собі за мету будь-що-будь «відкрасти» колись у нього украдене щастя. Усуває з дороги Миколу, зневажливо і брутально ставиться до всіх людей, немилосердний навіть у стосунках з Анною. Тільки помираючи, проявляє

1 2 3 4 5

Похожие работы