Молодежные движения в странах мира и их влияние на становление гражданского общества

МОЛОДІЖНІ РУХИ У ДЕРЖАВАХ СВІТУ ТА ЇХ ВПЛИВ НА СТАНОВЛЕННЯ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

Процес становлення громадянського суспільства умовно можна поділити на декілька основних етапів. Першим є об’єднання суспільства навколо ідей та цінностей, притаманних громадянському суспільству, та визнання цих цінностей такими, що є основними у визначенні векторів поведінки, у процесі прийняття тих чи інших рішень.

Наступний етап – інституціоналізація громадянського суспільства. На цьому етапі відбувається створення організацій, осередків, різноманітних рухів, які, власне, здійснюють цілеспрямовану діяльність, зорієнтовану на закріплення у суспільстві ідей та цінностей, визнаних основними на першому етапі. Необхідною умовою другого етапу є проведення діалогу між інститутами громадянського суспільства, налагодження між ними зв’язків як у рамках безпосередньо конкретної держави, так і на міжнародному рівні.

На цьому етапі також відбувається діалог з державою. Остання перед фактом становлення громадських інституцій має визнати наявність у суспільстві потенціалу самоорганізації та окреслити правове поле діяльності таких організацій, адже існування прописаних правових норм надає можливість для більш глибокої і повноцінної взаємодії між громадянським і державним секторами.

Зрештою, коли вказаний процес відбувся, інституційно організовані, поєднані функціональними та комунікативними зв’язками елементи громадянського суспільства готові до вступу у третю фазу. На цьому етапі, в рамках визначеного правового поля, відбувається активна взаємодія громадянського суспільства з державою, вироблення „правил гри” та поступовий перехід домінуючої ролі до громадян.

Для повного здійснення такого переходу громадські інституції повинні бути взаємопов’язаними, становити певну спільноту, перебувати у постійному контакті. Проте це зовсім не значить, що кожна громадська організація, кожна інституція громадянського суспільства не може водночас прагнути досягнення своїх конкретних цілей, які сприяють розбудові та становленню громадянського суспільства, хоч і мають свою специфіку або зорієнтовані на окремі елементи суспільного організму.

Приміром, до таких громадських інституцій можна віднести молодіжні рухи, які відіграють вагому роль у процесі розвитку повноцінної спільноти, оскільки завдяки їм громадяни приймають за основний вектор своєї діяльності демократичні цінності громадянського суспільства

Молодіжні рухи характеризуються також тим, що організують молодь для вирішення не лише політичних, а й соціальних, екологічних, релігійних проблем. Відтак, сьогодні ми не можемо говорити про існування єдиного молодіжного руху. Ми маємо їх розмаїття.

Молодіжні рухи змінюються з часом і швидко адаптуються до нових соціальних умов, політичних викликів і технологій. На сьогоднішній день існування Інтернету та розвиток нових технологій надають рухам особливої потенційної сили. Поза тим, учасникам молодіжних рухів притаманна відкритість, пристрасність та емоційність, невисока залежність від економічної системи. Безперечно, можна простежити і ряд недоліків, зокрема малий досвід, низький рівень освіченості, наївність, непрофесіоналізм та схильність повторювати чужі помилки.

Загалом молодіжні рухи можна класифікувати наступним чином. Найбільш розвиненими є комунікаційні та організаційні зв’язки між молодіжними рухами релігійного типу. В даному випадку йдеться, перш за все, про молодіжні організації католицької церкви. Для Ватикану останнім часом взагалі є характерною політика оновлення церкви, активне залучення молоді до церковного життя, популяризація ідей екуменізму тощо. Так, скажімо, Світовий молодіжний фестиваль та Всесвітній день молоді, організовані католицькою церквою, зібрали 2 мільйони молодих людей у Римі влітку 2000 року та 4 мільйони у Манілі

1 2 3 4

Похожие работы

Рефераты

Курсовые

Дипломные