Моральные принципы ведения бизнеса

Дуже актуальним сьогодні є вивчення феномену підприємництва у контексті його соціокультурної ролі. Ця проблема викликала дослідницький інтерес у багатьох учених. Так, А. Дятлов, M. Плотников, Е. Ленько, В. Перов, Б. Шпотов вивчають окремі питання етики бізнесу; О. Левцун досліджує культуру підприємництва; P. T. де Джордж у своїй ґрунтовній праці розглядає історію, причини і сутність ділової етики. Зважаючи на реалії бізнес-діяльності в нашій державі, варто проаналізувати питання проникнення етики в підприємництво і наголосити на позитивних наслідках такого процесу.

Останнім часом зростає зацікавлення бізнесменів етичними питаннями. Етика, своєю чергою, відіграє дедалі вагомішу роль у підприємницькій діяльності. Як відомо, підприємництво передбачає ініціативу, пов'язану з ризиком економічної діяльності, спрямовану на виробництво товарів та надання послуг із метою отримання соціально-економічного ефекту (прибутку) [4, с. 200]. Підприємницький процес включає в себе пошук ділових можливостей, ініціювання виробничих проектів, об'єднання матеріальних, фінансових та трудових ресурсів, що є необхідними для реалізації планів, вибір мети бізнесу та забезпечення шляхів досягнення їх із мінімальними економічними витратами. Сфера функціонування бізнесу передбачає доволі складну систему відносин, в якій діють свої правила

Крім законів, що регулюють взаємини продавця і покупця на ринку, стосунки людей у сфері підприємництва регулюються певними неінституційними формами. Отож, морально-етичні питання відіграють необхідну роль у нормальній діяльності бізнесу.

Підприємець має справу не лише з ресурсами, технологіями, продуктами, документами, різними процесами, він постійно співдіє з людьми- керує підлеглими чи виконує доручення, радиться з експертами чи дає оцінку, веде переговори тощо. Успіх бізнес-діяльності великою мірою залежить саме від уміння налагоджувати взаємини. Підприємництво - це суспільно-корисна діяльність, і як будь-яка інша сфера соціальної активності не може функціонувати без наявності певних моральних передумов. Бізнес неодмінно активізує міжособистісне спілкування і взаємодію, відповідно потребує моральних принципів, цінностей та норм.

Серед важливих категорій підприємницької діяльності дослідник Н. Крилов виділяє системи для прийняття рішень, виробництва, якості та корпоративну культуру. Надаючи важливого значення останньому поняттю, дослідник подає таке визначення: корпоративна культура - це фундаментальні уявлення і переконання, які поширюються на всіх членів організації, діють неусвідомлено, визначають бачення організацією самої себе, своєї ролі й місця на ринку. Корпоративна культура охоплює мету та завдання бізнесу, принципи, способи і методи управління, інтелектуальні та духовно-ціннісні основи діяльності працівників [3]. Етика проникає у бізнес-діяльність, стає невід'ємною складовою економічних, соціальних та ідеологічних параметрів підприємства і забезпечує їхнє належне функціонування.

Проблему взаємозв'язку етики і бізнесу варто розпочати з аналізу стійкого стереотипного уявлення про принципову несумісність таких двох царин.

Тривалий час панувала тривка позиція, згідно з якою підприємницька діяльність має авантюрно-спекулятивну суть. Такі настанови, як гедонізм, розрахунок, егоїзм, безпринципність однозначно поєднувалися з господарською практикою підприємця. Цей помилковий підхід призвів до спотвореного уявлення про образ бізнесмена, поширив скепсис щодо самої можливості існування етики в бізнесі. Викривлений образ підприємця закріпили такі вислови: "Справа бізнесу -бізнес", "Лише прибуток є "альфою і омегою" підприємницької діяльності, все решта - засоби для досягнення мети". Вважали, що всі інші види діяльності, зокрема моральні, повинні підпорядковуватися меті бізнесу, а будь-яке втручання моральних норм і цінностей в економіку начебто підриває її основи [6]. Значного поширення набуло міркування, що

1 2 3 4 5 6