Язык и мышление

матерії, воно є ідеальним, тоді як мова має ідеальний (се¬мантика) і матеріальний (звукова оболонка слів, матері¬ально виражені граматичні форми тощо) аспекти. Будова мови і будова мислення не збігаються. Мова і мислення оперують різними одиницями (фонема, морфема, слово, речення — поняття, судження, умовивід). Щоправда, ба¬гатовіковий процес оформлення й вираження думок за допомогою мови зумовив розвиток низки граматичних категорій, які частково збігаються з деякими категорія¬ми мислення (підмет — суб'єкт, присудок — предикат, додаток — об'єкт, означення — атрибут).

Нарешті, ще одним вагомим доказом того, що мова і мислення нетотожні явища, є їх неодночасне виникнення. Історично мислення виникло раніше, воно передує мові. Саме тому й функції мови щодо мислення змінювалися. Спершу мова лише включалася в процеси мислення, допов¬нювала практично-дійове і наочно-образне мислення. З ча¬сом вплив мови на мислення зростав і мова стала основним знаряддям мислення.

 

Список використаної літератури:

1. Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства. — К. — Одеса, 1991. — С. 15—52.

2. Дорошенко С.І., Дудик П.С. Вступ до мовознавства. — К., 1974. — С. 24-43.

3. Реформатский A.A. Введение в языковедение. — M., 1996. — С. 15-50

4. 4. Головин Б. Введение в языкознание. — М., 1983. — С. 8—24.

5. Маслов Ю.С. Введение в языкознание. — М., 1987. — С. 7—32

6. Мова і духовність нації. — К., 1992.

7. Кодухов В.И. Введение в языкознание. — М., 1987. — С. 21-44.

8. Шайкевич А.Я. Введение в лингвистику. — М., 1995. — С. 4—8.

1 2 3 4 5 6 7

Похожие работы