Язык жестов в разных странах мира

Мова жестів у різних країнах світу

Одні й ті ж самі жести в різних народів можуть мати різні значення.

Так погойдування головою з боку в бік, що означає в Україні й більшості країн Європи "ні", у Болгарії, Греції й Індії означає схвалення, у той час як кивок головою - незгода. Заперечливий жест у неаполітанців теж трохи для нас незвичний - це піднята догори голова з осудливо висунутою нижньою губою.

Значення жесту, що має назву "кільце" - з'єднання великого й вказівного пальця, в англомовних країнах сприймається ознозначно як схвальний, позитивний жест. У той же час у Франції це вираження негативних емоцій, а в Бразилії взагалі вважається вульгарним жестом. У різних культурах він тлумачиться по-різному - від замилування до серйозної образи (мовляв, ти - абсолютний нуль). Наприклад, у Німеччині в суді був прецендент пов'язаний із цим, здавалося б, необразливим жестом. Водій мимохідь образив поліцейського, показавши йому з вікна авто великий і вказівний пальці руки, зімкнуті кільцем. Але німецький поліцейський образився й подав до суду. Суддя, ґрунтовно вивчивши відповідну літературу й розпитавши психологів, прийшов до висновку, що в Німеччині прийняті обоє значення цього сигналу, а як його розуміти - ваша особиста справа. Водій був виправданий.

Ще один розповсюджений жест - відстовбурчений догори великий палець. Застосовувати його можна по-різному. Так в автостопщиків усього світу він служить для зупинки попутного транспорту, піднята перед собою рука буде означати "Все нормально". Так в основному він застосовується в Європі. У мусульманських країнах цей жест є непристойним, а в Саудівській Аравії зробивши обертові рухи виставленим нагору великим пальцем ви говорите "котися звідси".

Вітатися й прощатися в різних країнах прийнято теж по-різному.

У багатьох державах, включаючи Китай і Японію, при знайомстві прийнято спочатку називати прізвище. У Японії ім'я практично не використовується, навіть при неформальних зустрічах, а офіційний уклін є необхідним ритуалом при знайомстві

У Лапландії вітаючи один одного, труться носами. Європейці, прощаючись, махають долонею, піднімаючи її догори й ворушачи пальцями. Американець сприйме цей жест як заклик "іди сюди". Прощаючись, американці тримають долоню горизонтально, лише злегка її піднімаючи, начебто поплескують когось по голові або по плечу. Українці при прощанні звичайно махають рукою не назад, а зі сторони убік, щоправда, латиноамериканець сприйняв би це як жест запрошення. А жителі Андаманських островів на прощання підносять долоню знайомого до своїх губ і тихенько дують на неї.

Не варто показувати дулю японцю. Цим жестом японські повії колись підкликали своїх клієнтів.

Нехай вас не шокує, якщо після виступу на науковій конференції в Німеччині слухачі раптом застукають кулаками по столу. У німецькому академічному середовищі саме так, а не оплесками, прийнято виражати своє замилування.

Голландець, спілкуючись із вами, може постукати себе пальцем по чолу. Як не дивно, він говорить, що ви дуже розумний.

В Італії ваш співрозмовник може самим непристойним чином почухуватися. Так прийнято, нічого страшного.

Німець за їжею буде видавати голосні й різноманітні звуки. Немає причин думати, що він вас не поважає. Просто німці дуже поважають їжу й фізіологію взагалі.

Існує декілька ектравагантних жестів. Наприклад, у Тибеті зустрічний перехожий покаже вам язик -

1 2