НЕДЕЙСТВИТЕЛЬНОСТЬ "И" ничтожество "СДЕЛКИ
Правочин з моменту його вчинення є юридичним фактом – дією, яка слугує підставою виникнення, зміни чи припинення цивільних прав і обов’язків. Правочин може визнаватися недійсним (нікчемним), якщо він впливає на виникнення, зміну або припинення цивільного правовідношення і тим самим порушує права інших осіб і вимоги, визначені законодавством.
Неукладений правочин не зумовлює появу жодних правових наслідків і, відповідно, не потрібно визнавати його недійсним чи нікчемним. Звідси потрібно зробити висновок, що чинність правочину пов’язується з презумпцією його правомірності. Чинним є правочин, який слугує підставою виникнення цивільних прав та обов’язків до моменту визнання його недійсним. Тому нікчемним правочин стає не автоматично з огляду вказівку закону, а на основі рішення суду.
––––––––––––––––––––
- Цивільний кодекс України.
- Боднар Т.В. Зміна і припинення договірного правовідношення як способи захисту цивільних прав // Українське комерційне право. 2007. № 8.
- Потопальський С.С. Підстави та наслідки недійсності підприємницьких договорів (на матеріалах практики господарських судів). Автореф. дис. канд. наук. К. 2007.
- Мейєр Д.И. Русское гражданское право. – М., Статут, 1997.
- Мындря Д.И. Недействительность сделки и неправомерность действия. Цивилистические записки. Межбузовский сборник научных трудов. – Вып. 3.-М. Статут, 2002.
- Мілаш В.С. Комерційний договір у контексті сучасних ринкових умов. Харків, 2007.