Национальные приоритеты политической деятельности Николая Скрипника

і завдання формували теоретичні погляди Скрипника. Він писав про національні проблеми, підкреслював специфіку України, відтак об'єктивно став ідеологом українського національного питання.

 

 

 


ПРАВА ТА СТАН НАЦІОНАЛЬНИХ МЕНШОСТЕЙ НА УКРАЇНІ

(Фрагмент)

Ми країна молода, вигартована і покликана до життя. Жовтневою пролетарською революцією. Ми — старий народ, але віками пригнічений, лише під червоним прапором пролетарської революції підійшли до заснування своєї пролетарської держави, до вільного розвитку своєї культури. Ми з власного досвіду знаємо, що значить терпіти і відчувати національне пригнічення. Ми ще загоюємо рани від століть і лихоліття пригнічення та рабства. Лише силами широкої самодіяльності пролетаріяту й селянства можемо ми й зможемо вийти з того стану, що в ньому тримали нас влада поміщиків і капіталі­стів російських, польських і інших пануючих напій.

Ми стоїмо перед величезними завданнями перебудови нашої культури, яко культури широких трудящих мас, і забезпечення роз­витку нашого вільного народу, що заснував свою пролетарську дер­жаву. Ми повні енергії. Ми знаємо наше минуле лихоліття, і ми пережили великі події пролетарської боротьби. Але ми перебороли ворогів нашої революції,— і ми знаємо ті шляхи, що ними треба йти вільному трудовому народові у своєму розвиткові.

Ці шляхи є шляхи вільного співробітництва і солідарної спів­праці трудящих усіх народів, усіх мов, усіх національностей. Ми знали, що звільнитися ми можемо лише спільною боротьбою пролетаріяту і селянства всіх народностей, що перебувають на Україні.

Скрипник М. Статті й промови

Харків,

1929 Т. 2. Ч. 1. С. 336—340.

 

ШЛЯХИ СПІВПРАЦІ НАЦІОНАЛЬНИХ КУЛЬТУР

(Фрагмент)

Не все, геть іще не все ми зробили, навіть багато чого ще треба зробити в царині культури всіх наших народів. Відсоток письменних серед українців, як порівняти до відсотка письменних серед усіх на­ціональностей України і євреїв в першу чергу, дуже малий. Нам тре­ба більше культури, більше знання, нам потрібні мільйони нових письменних людей, нам потрібна ціла повідь літератури, ціла низка культурних потреб трудящої людности різних національностей; всі вони стоять у першій черзі уваги всього трудящого загалу нашої рес­публіки. Ми не відмовляємося од турбот ні за одну, навіть наймен­шу національність, ми беремо собі завдання поставити культурне бу­дівництво, що в нас переводиться, як невід'ємну частину цілого соціялістичного будівництва нашої республіки і нашого Союзу. Ми знаємо, що культурність народів є передумова соціалістичної пере­будови країни. Але ми повинні, розраховуючи величезні потреби на­шої трудящої людности, зважувати, що, коли, в якому розмірі, в якій черзі, в якій послідовності ми можемо здійснювати наші поба­жання і задовольняти потреби тепер, у цьому році, як і в подальшо­му році, як і на третій рік і т. ін. , за пляном перебудовуючи наше господарство, переводячи пляново культурне будівництво в усіх га­лузях, водночас і в царині культури всіх народів.

Отже, я, як представник пролетарської держави в царині куль­турного будівництва, не можу обіцяти яких-небудь рожевих пер­спектив, що за один рік здійсняться всі наші побажання, бо по­ширювати побажання поза межі їх здійсненности — значить дурити і себе, і других. Хто хоче, наприклад, за один рік видрукувати всіх клясиків єврейських письменників, той себе обдурює. Нам тре­ба брати всі потреби і враховувати, що на сьогоднішній, що на

1 2 3 4 5 6 7 8