Национально-языковые проблемы в трудах А.А. Потебни

План

  1. Творчий шлях Олександра Опанасовича Потебні.
  2. Мовознавчі погляди Олександра Потебні. Його внесок у мовознавство та розвиток національної думки України
  3. Висновки
  4. Список використаної літератури 


Творчий шлях Олександра Опанасовича Потебні

В історії української лінгвістики є вчений, творча спадщина якого зробила чи не найбільший внесок у розвиток сучасного мовознавства. З того далекого ХІХ століття і до тепер Олександр Опанасович Потебня є найвеличнішим вченим-лінгвістом України. Один із найвидатніших філологів нашої країни і всього слов'янства. У вітчизняній лінгвістичній науці він залишається славетним представником філософського напряму. Це був мислитель, який від явищ мови піднімався до вищих питань філософії, поезії, мистецтва, історії і суспільного життя. Визначними особливостями його розуму були здатність підноситися над частковим, уміння зводити одиничне до загального.

Його увагу привертали питання лінгвістики, етнографії, народної творчості, теорії літератури. Та передусім він був лінгвістом. Основні його праці присвячені дослідженню актуальних для свого часу проблем науки про мову. Описова та історична фонетика, теоретична й порівняльно-історична морфологія, порівняльно-історичний синтаксис, діалектологія, етимологія, семасіологія, мова художньої літератури, проблеми загального мовознавства (питання походження мови, співвідношення мови та мислення, мова і нація, мова та мистецтво) — ось ті сфери лінгвістичної науки, теоретичному піднесенню яких сприяли праці Потебні, в історії розвитку яких він залишив глибокий слід. Поряд з теоретичними проблемами мовознавства, фольклористики, етнографії вчений приділяв багато уваги опрацюванню важливих питань теорії літератури. Спираючись на досягнення культурно-історичного і порівняльно-історичного методів вивчення мовного мистецтва, він створив принципово новий історико-філологічний метод дослідження художньої творчості. Характерними особливостями цього методу є глибокий історизм у підході до явищ духовної діяльності, до мислення, мови, фольклору, літератури. Осмислюючи специфічні особливості мистецтва слова, його внутрішні закони, вчений розглядав їх у широкому контексті загальних закономірностей розвитку людської культури.

Потебня походив з українського дворянського роду

Народився він 10 вересня (за іншими даними — жовтня) 1835 р. у сім'ї штабс-капітана на хуторі Манів, поблизу села Гаврилівка Роменського повіту Полтавської губернії. Хлопчикові ще не було двох років, як батьки переїхали до Ромен. 1851 р. , відмінно закінчивши польську гімназію в місті Радомі, Олександр вступив на юридичний факультет Харківського університету, але наступного року перейшов на історико-філологічний. По закінченні університету в 1856 р. (із захистом дисертації "Перші роки війни Хмельницького") Потебня працював у Першій харківській гімназії, але незабаром повернувся до університету для наукової праці й підготовки до доцентської посади.

Основні його дослідницькі інтереси були зосереджені в галузі слов'янознавства. Гострі дискусії викликало тоді питання про місце українців у системі слов'янської спільноти. Офіційна російська наука, вслід за М. Погодіним, не визнавала їх окремим народом. 1860 р. Потебня захистив працю "Про деякі символи в слов'янській народній поезії" і одержав звання магістра. Він плідно працював у різноманітних сферах, переважно на перетині мовознавства, філософії та історичної етнології. 1862 р. в авторитетному науковому "Журналі Міністерства народної освіти" було опубліковано концептуально програмну працю "Думка й мова". Публікація відразу поставила молодого вченого поруч із провідними філологами свого часу й забезпечила йому заслужений авторитет у науці імперії.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Похожие работы