Наиболее влиятельные направления социологической теории XX века
Мова і значення. Сосюр стверджував, що значення слів походить від структур мови, а не об'єктів, які позначаються словами. Ми можемо наївно уявляти, що слово «дерево» означає вкритий листям об'єкт, позначений цим
терміном. Проте, за Сосюром, це не так. Ми можемо переконатися в цьому на тому прикладі, що в мові існує багато слів, які взагалі нічого не означають, наприклад, «і», «але» або «все-таки». Більше того, існують цілком повнозначні слова, які позначають міфічні об'єкти, що не існують реально, наприклад, «одноріг». Якщо значення слова не походить від об'єкта, який воно позначає, то звідки ж воно бере початок? Сосюр відповідає, що це значення створюється відмінностями між спорідненими поняттями, які визначаються правилами мови. Значення слова «дерево» походить від того факту, що ми відрізняємо «дерево» від «куща», «чагарника», «лісу» та безлічі інших слів з подібними, однак відмінними, значеннями. Значення створюються в рамках самої мови, а не через об'єкти навколишнього світу, які ми наділяємо відповідними значеннями.
Структуралізм і семіотика. Сосюр доповнює свій аналіз важливою заувагою, що значення створюються не тільки за допомогою звуків (мовлення) чи знаків на папері (письмо)
Дослідження семіотики можуть відбуватися в багатьох різних аспектах людської культури. Одним з прикладів є одяг і мода. Що робить певний стиль одягу модним у той чи той час? Звісно, це не сам одяг, який ми носимо, адже короткі спіднички можуть бути модними цього року, а наступного — вийти з моди. Речі робить модними знову-таки відмінність між тим, що носять ті особи, які «в курсі справи», і тим, що вдягають «несучасні» люди. Іншим прикладом із сфери одягу є носіння жалобного вбрання. У нашому культурному середовищі ми демонструємо жалобу тим, що вдягаємось у чорне. З іншого боку, у деяких інших культурах люди на знак жалоби носять біле. Тут значення має не сам колір, а той факт, що люди в жалобі відрізняються своїм одягом від звичайного стилю.
Структуралістський підхід ширше застосовувався в антропології, ніж у соціології, особливо в Сполучених Штатах. За прикладом Леві-Строса, який популяризував термін «структуралізм», структуралістський аналіз застосовували у дослідженні родинних зв'язків, міфів, релігії та в інших сферах. Водночас, багато