Накопление информации при научных исследований
Вторинні документи і видання
Вторинні документи і видання підрозділяють на довідкові, оглядові, реферативні і бібліографічні. У довідкових виданнях (довідники, словники) знаходяться результати теоретичних узагальнень, різні величини і їх значення, матеріали виробничого характеру. У оглядових виданнях знаходиться концентрована інформація, отримана в результаті відбору, систематизації і логічного узагальнення відомостей з великої кількості першоджерел по певній темі за певний проміжок часу. Розрізняють огляди аналітичні (що містять аргументовану оцінку інформації, рекомендації по її використанню) і реферативні (що носять більш описовий характер). Крім того, працівники бібліотек часто готують бібліографічні огляди, що містять характеристики первинних документів як джерел інформації, що з'явилися за певний час або об'єднаних якою-небудь загальною ознакою. Реферативні видання (реферативні журнали, реферативні збірки) містять скорочений виклад первинного документу або його частини з основними фактичними відомостями і виводами. Реферативний журнал - це періодичне видання журнальної або карткової форми, що містить реферати опублікованих документів (чи їх частин)
Вторинні непубліковані документи.
Включають реєстраційні і інформаційні карти, облікові картки дисертацій, покажчики рукописів, що депонують, і переведень, картотеки "Конструкторська документація на нестандартне устаткування", інформаційні повідомлення. До них прийнято відносити також вторинні документи, які публікуються, але розсилаються по підписці (Бюлетені реєстрації НДР і ДКР, збірки рефератів НДР і ДКР та ін. ). Документні класифікації. Традиційним засобом впорядкування документальних фондів є бібліотечно-бібліографічні (документні) класифікації. Найбільшого поширення набула Універсальна десяткова класифікація (УДК), яка використовується більш ніж в 50 країнах світу і юридично є власністю Міжнародної федерації по документації (МФД), що відповідає за подальшу розробку таблиць УДК, їх стан і видання. У СРСР УДК введена з 1963р. як єдина система класифікації усіх публікацій по точних, природних науках і техніці. УДК є міжнародною універсальною системою, що дозволяє детально представити зміст документальних фондів і забезпечити оперативний пошук інформації, має можливість подальшого розвитку і вдосконалення. Відмінними рисами УДК є охоплення усіх