Некоторые особенности банкротства в Украине и недостатки правового регулирования

Деякі особливості банкрутства в Україні та недоліки правового регулювання

Формування економіки України на принципах ринкових відносин та стрімкий розвиток світових процесів глобалізації сприяли виникненню нових функцій держави, у тому числі щодо захисту усіх суб’єктів права власності і господарювання. З’явилися раніше не відомі українському суспільству правові інститути, що регулюють правовідносини в цій сфері. Одним із таких став інститут банкрутства. За своєю суттю банкрутство як цивільно-правова категорія є невід’ємною частиною ринкової економіки, природним процесом конкурентної боротьби, у ході якої слабкі підприємства вибувають з цього процесу, а натомість держава отримує економічно міцних, конкурентноздатних суб’єктів господарювання. У той же час у процесі банкрутства набули поширення порушення законодавства, що його регулює, факти фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства та незаконних дій у разі банкрутства, що й визначає актуальність даної проблеми.

Державна статистика свідчить, що з часу набрання чинності Закону України “Про банкрутство” (1992 р. ) [1] через процедуру банкрутства пройшло понад 80 тис. підприємств, у тому числі у 2003 році – 7,9 тис. підприємств.

За даними Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, тільки за останні 2 роки порушено майже 13 тис. справ про банкрутство, за якими банкрутами визнано 8,8 тис. підприємств. Лише у 2002 році заявлена сума майнових вимог кредиторів становила 10 млрд грн, з яких судами визнано 2,7 млрд грн.

Найбільша кількість банкрутств в Україні спостерігалася протягом 1996–1998 рр

Так, якщо у 1992 році було порушено 20 справ про банкрутство, то у 1996 р. вже – 9478, 1997 р. – 12 306, 1998 р. – 12 281 справа [2]. При цьому банкрутували не лише окремі суб’єкти господарювання, а й цілі галузі економіки. Наприклад, у 1998 році майже 90 % сільськогосподарських підприємств були збитковими. Перевищення кредиторської заборгованості над дебіторською сягнуло 10 млрд грн.

Аналіз чинників, що спряли збільшенню кількості банкрутств суб’єктів господарювання, свідчить, що до головних причин, які призвели до збільшення в Україні кількості фінансово-неспроможних підприємств, можна віднести такі:

– кризові явища в економіці країни;

– інфляцію,

– загальне падіння обсягів виробництва;

–  кризу неплатежів і, як наслідок, – існування значної взаємозаборгованості;

– недоліки в приватизації;

– зростання масштабів “тіньової” економіки;

– недосконалість законодавства у галузі господарського права і податкової політики та неефективний фінансовий менеджмент;

– затримку в здійсненні реальних економічних реформ;

– прагнення кримінальних елементів використовувати цей інститут для прикриття кримінально караних вчинків, коли факт заподіяння матеріальної шкоди в результаті господарських операцій заперечувати неможливо та ін.

Починаючи з 1999 року, кількість справ про банкрутство стала зменшуватися і становила у 1999 р. – 9358, 2000 р. – 8282, 2001 р. – 7277, 2002р. – 5698. Цьому, певною мірою, сприяла зміна у законодавстві, а саме: прийняття у новій редакції Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, який кардинально змінив процедуру банкрутства. Цим Законом були змінені підстави для порушення справи про банкрутство; строки провадження справи;

1 2 3 4 5 6

Похожие работы

Рефераты

Курсовые

Дипломные