Нил Хасевич

Зміст 

Вступ.  

Дитинство та навчання Ніла Хасевича. Шлях у мистецтво.  

Мистецький світ Ніла Хасевича.

Ніл Хасевич в УПА.

Про смерть Ніла Хасевича.  

Щоб весь світ знав, що українці борються.

Післямова.  

Список використаних матеріалів.  

Додатки.  


Вступ 

 «. . . Я б'юся в той час,

 коли багато сильних і здорових людей в світі

навіть не вірять, що така

боротьба взагалі можлива

. . . Слава Україні. . . »

Ніл Хасевич, 1952 рік 

 Ще багато є «білих плям» в історії Рівненщини - і не лише в давній, а й у сучасній.

. Одна з них - суспільно-політичні процеси на західноукраїнських землях 1939 - 1953 років. Тенденційне і спрощене відтворення трагічної історії періоду фашистської окупації заподіяло великої шкоди формуванню сприйняття тих життєвих процесів і подій. Саме тому, сьогодні у вільній і незалежній Україні, в часи відродження національної культури постає проблема повернення українському народу імен національних патріотів, дослідження і вивчення їх діяльності. Ніл Хасевич належить до тих людей, які своїм життям довели, що патріотизм і самопожертва - це не просто слова. Україна та її майбутнє постійно тривожили серце патріота. Сталінська репресивна машина зробила все для того, щоб стерти його ім'я з пам'яті нащадків, і лише на хвилі національного відродження повернувся він до свого народу, задля якого трудився невтомно пензлем, різцем, долотом. У безкомпромісній боротьбі за вільну Україну цей талант загинув як герой, провівши десять років у підпіллі, в одному з нескорених останніх бункерів УПА. . .

“До цього часу ніхто не знає, де твоя могила, Пане Художнику, аби прийти, згадати тебе добрим словом, покласти квіти. Є тільки Символ-Хрест у полі, груша та криниця, що пам'ятають смерть твою і нагадують про вічне … “

Патріотична графіка Ніла Хасевича є неперевершеним здобутком мистецтва України ХХ століття в пам'ять про тих, хто загинув у боротьбі за волю України. Останнє десятиліття буремного життя двадцятого сторіччя стало вікопомним і переломним у долі української нації. Нарешті Вітчизна відшукала своїх, здавалось, назавжди втрачених синів, розкиданих, сплюндрованих, понівечених невблаганними колесами історії. Синів, які любили свою матір чи не найбільш - до самозречення, до загину. Синів із життєвим кредо «караюсь, мучусь, але не каюсь», тих, що твердили  «може зламатись тіло, але ніколи - дух»; «тих, які вірили, що повернуться у свою вимучену, вистраждану землю предків не сьогодні, так завтра, не в цьому, так в іншому поколінні. . . передовсім, як творчість».

Лише у 1992 році дізналися рівняни, що є земляками художника - самородка зі світовою славою, яка лунала в країнах Європи і Америки.

Зрештою, кожен, хто познайомиться із життям і діяльністю Ніла Хасевича, дійде висновку, що це — мистець великого формату, який обрав власний шлях і для котрого Україна була найдорожчим, найулюбленішим і найсвятішим клейнодом на землі. Це — його розуміння, погляд на життя

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14