Нотариус

1. Нотаріус: вимоги до посади, стажування, присяга, права та обов’язки, питання деонтології

Нотаріус — це посадова особа, на яку покладено обов’язок вчиняти нотаріальні дії. Нотаріус, незалежно від того, чи є він державним, чи приватним, вчиняє нотаріальні дії від імені держави, яка надала йому повноваження їх вчиняти. Водночас нотаріус несе особисту відповідальність за вчинення нотаріальних дій.

З переходом України до ринкової економіки, становленням інституту приватної власності, з посиленням правового регулювання господарських відносин роль нотаріату невпинно зростатиме, а значить, зростатиме престиж цієї професії. 3 огляду на це законодавство передбачило підвищені вимоги до посади нотаріуса, що дасть можливість піднести професійний рівень останнього і позитивно впливатиме на якість вчинюваних нотаріальних дій (ст. 3 Закону України "Про нотаріат").

Нотаріусом може бути тільки громадянин України, тому втрата ним громадянства України або виїзд за межі України на постійне проживання є однією з підстав анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю.

Нотаріус повинен мати вищу юридичну освіту. Це свідчить про підвищені вимоги до посади нотаріуса, бо старе законодавство в окремих випадках дозволяло обіймати посаду нотаріуса і особам, які не мали вищої юридичної освіти, якщо вони принаймні впродовж трьох років працювали за спеціальністю юриста, а також особам, які навчалися на останніх курсах вищого юридичного навчального закладу

У постанові Верховної Ради України від 2 вересня 1993 р. "Про порядок введення в дію Закону України "Про нотаріат" було вказано, що строки дії трудових договорів із державними нотаріусами, які не мають вищої юридичної освіти і призначені на посаду до набрання чинності Законом України "Про нотаріат", можуть бути продовжені на строк до одного року з моменту набрання чинності цим Законом, а щодо осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах, — до закінчення навчання.

Однією з важливих вимог до посади нотаріуса є обов’язкове стажування протягом шести місяців у державній нотаріальній конторі або в нотаріуса, що займається приватною нотаріальною практикою. Стажування дає можливість набути практичного досвіду й підготувати кваліфіковані кадри для нотаріальної діяльності.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 2 вересня 1993 р. "Про порядок введення в дію Закону України "Про нотаріат" без стажування до нотаріальної діяльності допускаються нотаріуси, які на день набрання Законом чинності працювали в державних нотаріальних конторах, а також посадові особи Міністерства юстиції України, управлінь юстиції Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, чия робота безпосередньо пов’язана з керівництвом і контролем за діяльністю нотаріату.

Вимогою до займання посади нотаріуса є складання кваліфікаційного іспиту після проходження стажування, що дає можливість перевірити знання кандидата в нотаріуси та його готовність до нотаріальної діяльності.

Від складання кваліфікаційного іспиту звільняються нотаріуси, які на день набрання чинності Законом України "Про нотаріат" працювали в державних нотаріальних конторах, а також посадові особи Міністерства юстиції України, управлінь юстиції Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, робота яких безпосередньо пов’язана з керівництвом і контролем за діяльністю нотаріату.

Наступною вимогою для заняття посади нотаріуса є одержання свідоцтва про право на заняття цієї посади. Це свідоцтво є підставою для призначення на посаду державного нотаріуса або реєстрації приватної нотаріальної діяльності.

1 2 3 4 5 6 7 8

Похожие работы