Нотариус

процесуального права України

Джерела нотаріального процесуального права - це нормативні акти, які регулюють організацію нотаріальних органів і процесуальний порядок вчинення ними нотаріальних дій.

Джерелом нотаріального процесуального права передовсім слід назвати Конституцію України, яка закріпила низку важливих загальних положень принципового значення для діяльності нотаріальних органів.

Основні положення діяльності нотаріальних органів і посадових осіб, які вчиняють нотаріальні дії, врегульовано Законом України "Про нотаріат", який був прийнятий Верховною Радою України 2 вересня 1993 р. і набрав чинності 1 січня 1994 р.

Законом України "Про нотаріат" детально регламентовано питання організації діяльності нотаріальних органів. З метою вдосконалення діяльності нотаріату врегульовано створення приватної нотаріальної діяльності, що дає можливість розвантажити систему державних нотаріальних контор, підвищити якість вчинення нотаріальних дій, а також піднести престиж професії нотаріуса.

Новим законом для підвищення професійного рівня нотаріусів установлено більш високі вимоги для зайняття посади нотаріуса (обов'язкове стажування, складання кваліфікаційного іспиту, одержання свідоцтва на зайняття нотаріальною діяльністю).

Посилено вимоги щодо відповідальності нотаріуса. Урегульовано підстави для анулювання свідоцтва на право заняття нотаріальною діяльністю, чітко визначено права та обов'язки нотаріуса. Водночас установлено правові гарантії захисту прав та інтересів нотаріуса.

Джерелами нотаріального процесуального права є також окремі закони. Це - Закон УРСР "Про власність" від 7 лютого 1991 р. , Закон України "Про селянське (фермерське) господарство" від 22 червня 1993 р. , Закон України "Про приватизацію майна державних підприємств" від 4 березня 1992 р. зі змінами й доповненнями на 12 березня 1994 р. , Закон України "Про приватизацію державного житлового фонду" від 19 червня 1992 р. зі змінами й доповненнями на 22 лютого 1994 р. , Закон України "Про заставу" від 2 жовтня 1992 р. , Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про заставу" від 21 жовтня 1997 р

, Закон України "Про плату за землю" від 3 липня 1992 р. зі змінами на 19 вересня 1997 р. та ін.

Значну роль у регулюванні нотаріального законодавства відіграють постанови Верховної Ради України, як-от: "Про порядок введення в дію Закону України "Про нотаріат" від 2 вересня 1993 р. , "Про тлумачення Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні" від 24 грудня 1993 р. , "Про ратифікацію Угоди про порядок вирішення спорів,- 'пов'язаних із здійсненням господарської діяльності" від 19 грудня 1992 р. , і т. д.

Важливим джерелом нотаріального процесуального права є постанови й розпорядження Кабінету Міністрів України. Мова йде про затвердження Положення про Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату від 22лютого 1994 р. , про декрет "Про приватизацію земельних ділянок" від 26 грудня 1992 р. , про декрет "Про державне мито" від 21 січня 1993 р. , про порядок посвідчення заповітів і доручень, прирівнюваних до нотаріально посвідчених від 15 червня 1994 р. , та ін.

Велике значення для регулювання діяльності нотаріальних органів мають накази, розпорядження, листи Міністерства юстиції України, в яких детально регулюються питання організації та діяльності нотаріальних органів. Зокрема, це накази про затвердження Положення про кваліфікаційну комісію нотаріату від 28 грудня 1993 р. зі змінами від 25 грудня 1997 р. , Положення про державний нотаріальний архів від 7 лютого 1994 р. , Положення про порядок видачі свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю від 20 січня зі змінами від 25

1 2 3 4 5 6 7 8

Похожие работы